Хочу в ліс. Так, туди, де природа

Має запах грибів і листків.

Часу обмаль. Як завжди. А шкода:

Ліс уже майже зовсім згорів.

Справи. Справи. Проблеми, проблеми.

Все – сьогодні. І завтра – спочатку.

Для розмови – обшарпані теми.

Для думок залишаються згадки.

Непотрібні, без змісту розмови

І дурні, завжди різні плітки.

І для мрій – ліс і осінь казкові.

Шарудливі листки, голі вітки.

А я хочу один на один

Із природою, листям і лісом.

Де немає коробок- хатин,

Тільки небо осіннє висить.

Де немає одвічних питань:

“Як же завтра, що буде – завтра?”

Те пройди, те зроби, те дістань,

А про це ось дізнайся правду.

Знову справи. Як вічні спіралі-

Все по колу. Все вверх без кінця.

То ми виграли, то ми програли

І втираємо сльози з лиця.

Але – в ліс. Хочу в ліс. Дивна мрія.

Часу обмаль. Як завжди. А жаль…

Чи коли-небудь я зумію

Загубити у ньому печаль?..

Автор: Інна Хращевська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.