Верховна Рада України

Верховна Рада відклала реформу лісової галузі на рік після завершення воєнного стану. Кому це вигідно?

15 серпня депутати Верховної Ради проголосували за кандидатуру Романа Маселка до Вищої Ради Правосуддя. Це сприймається суспільством позитивно, як продовження реформування судової системи, – пише у своїй колонці на “Економічна правда” підприємець у сфері лісопереробки Олександр Місюра.

Втім, поряд з цим, однією правкою до законопроєкту №7605 Верховна Рада 244 голосами перекреслила реформи лісової галузі. 

Депутати заборонили уряду реорганізовувати державні лісгоспи. Суперечливе рішення, чи не так?

Що втрачає Україна без проведення реформ? 

Сусідня Польща експортує меблів орієнтовно на $14 мільярдів щороку, а Україна – ледь на $1 мільярд, хоча площу лісів має більшу. 

Також Польща щорічно переробляє приблизно 40 мільйонів кубометрів лісу (і планує збільшувати), а Україна – лише 19 мільйонів кубометрів. 

Куди й чому зникають десятки мільярдів доларів з української лісової галузі та де губляться десятки мільйонів кубометрів національної деревини? Відповіді можуть критися у дивних процесах генерування рішень щодо лісової галузі.

Що не так з депутатськими “захистом” лісгоспів?

Ольга Василевська-Смаглюк, Олександр Матусевич, Тетяна Грищенко, Арсеній Пушкаренко є авторами правки до законопроєкту №7605.

Суть правки – заборона реорганізації, корпоратизації державних лісогосподарських підприємств у період воєнного стану та протягом одного року після його завершення.

Таку, щонайменше, дивну ідею законотворців відхилив Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку, тому логічно, що така ініціатива мала б піти в небуття. 

Однак чомусь цього не лише не трапилося, а навпаки – якимось невідомим чином згадана правка опинилася у сесійній залі (ймовірно, за процедурою “з голосу”) і 15 серпня 2022 року в “турбо”-режимі депутати проголосували за те, щоб надати державним підприємствам “імунітет” від реформ та зберегти status quo всіх лісгоспів.

Примітно, що згадана група народних депутатів, ймовірно, дуже добре обізнана у специфіці роботи лісгоспів та лісового господарства загалом, адже з робочими візитами час від часу відвідують державні підприємства. 

Ба більше, народний обранець Олександр Матусевич взагалі є професійним лісівником та до обрання депутатом працював директором лісгоспу.

Якщо врахувати, що нездоровий інтерес представників парламенту до лісового господарства проявляється не вперше, а також те, що депутати регулярно здійснюють спроби втручатися у роботу виконавчих органів у лісовій галузі, то останні події в парламенті, м’яко кажучи, виглядають підозрілими та мають бути перевірені на корупційну складову.

Як можна пояснити, чому депутати роками не можуть (чи не хочуть) ухвалити важливий законопроєкт №4197-д “Про ринок деревини”, натомість оперативно та досить легко надають “імунітет” від реформ неефективній системі лісгоспів з багатомільярдним тіньовим оборотом? 

Чому парламент не встановлює однакові для всіх законодавчі правила прозорої та відкритої торгівлі деревиною, натомість активно “охороняє” й “зберігає” “ручне” розпорядження лісовими ресурсами чиновниками? Питання залишаються відкритими.

Позиція уряду щодо реформ, зокрема й лісової галузі

Перший Віце-прем’єр-міністр, Міністр економіки Юлія Свириденко стверджує, що найкращі світові практики доводять, для досягнення максимальних дивідендів необхідно розділити володіння (роль акціонера) та управління роль менеджменту. 

Капіталізм сприяє кращим суспільним результатам, адже він дає особистий мотив – отримання офіційних прибутків, а отже – сплати податків.

Саме тому, імовірно, уряд прагне замість сотень неефективних державних лісгоспів створити одне державне підприємство “Ліси України” з подальшим його перетворенням у акціонерне товариство. 

Навіщо потрібна реорганізація та подальша корпоратизація в лісовому господарстві?

  1. Для того, щоб менеджмент контролювали не чиновники (тобто, щоб не було “ручного” управління лісовим господарством), а члени наглядової ради, серед яких більшість має бути незалежними. 
  2. Під час використання лісових ресурсів ключовим є мотив – отримання прибутку. Немає мотиву – немає результату. На жаль, більшість лісгоспів чомусь офіційно показують мінімальні прибутки, а то й, ймовірно, є фактично збитковими. 
  3. Державні підприємства лісової галузі десятиліттями не зацікавлені у прозорій роботі та отримання офіційних значних прибутків, відповідно – у сплаті податків. Навпаки, організовуються різні інтелектуальні схеми використання лісів з метою отримання багатомільярдних вигод, які ніде не обліковуються та не оподатковуються.
  4. Бізнесом повинні займатися приватні компанії, адже органи влади в більшості випадків не можуть конкурувати з приватною підприємницькою ініціативою, а державне господарювання завершується схемами або плановою економікою, яка неконкурентоздатна у порівнянні з європейськими ринковими механізмами.

Отже, в умовах війни КабМін прагне зробити природоресурсні галузі, зокрема – лісову, максимально ефективними, шляхом розмежування функцій догляду, охорони та господарювання, об’єднання сотні лісгоспів в одне підприємство та зменшення чиновницького апарату.

Які кроки очікує громадськість, аби лісові ресурси почали приносити користь державі, а не спритникам?

1. Реорганізація. Потрібно створити одне підприємства “Ліси України” замість застарілої лісгоспної системи. 

Уряду варто усунути непотрібний прошарок чиновників-лісівників обласних лісомисливських управлінь, які швидше “координують” масштабну корупцію,ніж господарювання лісгоспів. 

Прибрати подвійне підпорядкування державних господарств “на місцях” місцевим та центральним органам влади. Передати виконувані ними функції до ЦНАПів.

2. Корпоратизація. Подальше перетворення державного підприємства “Ліси України” в акціонерне для залучення інвестицій та застосування ефективних бізнес-моделей корпоративного управління активами. 

Такі заходи допоможуть використовувати лісові ресурси максимально ефективно та прозоро, відповідно – офіційні прибутки зростатимуть, а отже й значно зростуть наповнення бюджетів різних рівнів, а не гаманців спритників.

Народним депутатам варто відмовитися від нехарактерного для законотворців втручання у роботу виконавчих органів влади лісової галузі, відмовитися від практики саботування реформ та припинити спроби управляти лісовою галуззю в “ручному режимі” через недобросовісний політичний лобізм.

Верховній Раді необхідно ухвалити багатостраждальний законопроєкт “Про ринок деревини”, яким нарешті запровадити однакові для всіх законодавчі правила відкритої та прозорої торгівлі обробленою та необробленою деревиною! 

Цивілізований ринок лісу-кругляку та пиломатеріалів не запрацює сповна та не принесе користі економіці України в умовах війни без відповідного закону.

Президенту України Володимиру Зеленському краще накласти вето на законопроєкт №7605 з дивними (сумнівними) правками депутатів щодо заборони реформи лісгоспів. 

Повернення такого документу до парламенту без підпису Гаранта Конституції чітко продемонструє суспільству політичну волю керівництва держави до проведення реформ та що з довоєнними корупційними практиками покінчено назавжди.

Насамкінець, самі депутати визнають, що з рішенням парламенту про заборону проводити реформу лісової галузі, дійсно, не все гаразд. 

Однак, як тепер виправляти прикру ситуацію, думки у народних обранців розбігаються. 

Наприклад, перший заступник голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк впевнений, що Президент ветує ухвалений закон з сумнівною правкою, яка забороняє реформи. До речі, це єдиний із 245 депутатів, який проголосував проти цієї правки.

Тоді як голова комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха пропонує виправити помилкове законодавче рішення шляхом нового голосування вже на наступному засіданні. Тобто, прибрати з тексту заборону реформувати лісгоспну систему. 

Ба більше, очільник економічного комітету парламенту обіцяє завершити реформи в лісовій галузі до зими. Як саме розгортатимуться подальші події довкола реформ лісової галузі покаже час.

MISURA.FUN може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.