Чи знаєте ви, скільки в Україні лісів? 

Скажу відверто – є лише приблизні оцінки: від 9,5 до 11 мільйонів гектарів, – пише у своїй колонці на УП Голова Держлісагентства Юрій Болоховець

У минулому році ми запустили інвентаризацію лісів, щоб отримати детальні дані не лише про площу, але й про десятки інших параметрів лісового фонду. Втім, якщо рухатися тільки традиційними методами, це завдання принаймні на декілька років.  

Нові технології дозволяють значно спростити та пришвидшити такий процес. 

Наприкінці минулого року ми почали проводити аналіз різноспектральних космічних знімків, які визначають “маску” лісу. 

Для отримання найбільш чіткої картинки аналізується велика серія зображень однієї території протягом певного періоду. Програмне забезпечення визначає межі територій, вкритих деревами, формує контури лісових насаджень. 

Проскановано вже дві області. Результати приголомшливі! 

Порівняно з офіційними даними у Житомирській області знайдено додатково майже 180 тисяч гектарів лісу! 

Як правило, це самозаліснені ділянки, які взагалі ніхто не враховував. Не облікована величезна площа фактично природних лісів, які потребують лісовпорядкування.  

Ще минулого року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про захист самозаліснених територій. 

У тексті документа зазначається, що до лісового фонду України “належать усі ліси на території незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них”. 

Не сумніваюся, що найближчим часом нарешті буде визначений механізм збереження самосійних лісів із подальшим веденням лісового господарства на цих територіях.

Отже, вже через 4-5 місяців у нас буде повна картина того, якими лісовими багатствами в реальності володіє Україна. У підсумку матимемо електронну карту українських лісів із постійним оновленням даних.

Що важливо – ми зможемо постійно порівнювати знімки і таким чином контролювати площу заліснення. І навіть автоматично перевіряти законність заготівлі деревини на тій чи іншій ділянці, доєднавши дані наших досліджень до cистеми електронного обліку деревини (ЕОД). 

Наступний крок – створення не лише “маски”, але й 3D-карти лісів, яка дасть змогу автоматично збирати дані про деревину (породний склад, діаметр та висоту). 

Технологія дистанційного зондування за допомогою лазерних імпульсів (LIDAR) вже використовується нашими колегами в інших країнах. 

Щільність 15 точок вимірювання на квадратний метр дає можливість не просто порахувати дерева – завдяки цьому інструменту можна проводити безперервні лісовпорядкувальні роботи майже без участі людини. 

Ми зможемо з дуже високою точністю розрахувати, скільки на тій чи іншій ділянці буде заготовлено деревини. Сьогодні всі вимірювання здійснюють фактично “на око”. Орієнтовна похибка таких “окомірних” робіт – 20 відсотків. А от похибка LIDAR – 1,5 відсотка. 

За рахунок LIDAR щорічно будуть виводити з тіні та фактично повертати державі сотні тисяч кубів деревини, які наразі зникають завдяки людському фактору та недосконалій системі вимірювання.

Звісно, таке дистанційне зондування коштує дорого. Але я впевнений, що ми зможемо визначити механізм залучення інвестицій під цей проєкт. Термін окупності таких інвестицій можна порівняти з окупністю камери для вимірювання швидкості або автоматичного комплексу для зважування вантажівок в русі. 

Як і електронна карта лісів, дані дистанційного зондування землі також будуть інтегровані в ЕОД. 

Треба зазначити, що електронна система обліку вже працює, але ще не є ідеальною, тому постійно відбувається її вдосконалення. 

Наприклад, донедавна системою не були зобов’язані користуватися лісокористувачі, не підпорядковані Держлісагентству. Це призводило до великої інформаційної прогалини, адже ми контролюємо лише 73% від загальної площі лісів.  

В минулому році агентство успішно розробило інструкцію з електронного обліку деревини. 

Віднині не лише державні лісгоспи, а й всі інші користувачі повинні вносити у систему інформацію про обсяги заготовки деревини. І це, звісно, дуже важливий крок вперед у напрямку детінізації ринку.

Крім іншого, інструкція з ЕОД нарешті узаконює електронну товарно-транспортну накладну. 

Всі лісокористувачі будуть зобов’язані відмовитися від паперових носіїв і перейти на електронні. 

Агентство також розробило функціонал електронного лісорубного квитка (документа, який дозволяє заготовляти деревину). Наразі документація, потрібна для створення нормативно-правової бази, проходить погодження з центральними органами виконавчої влади. Очікуємо на відповідну постанову Кабміну. 

Наступний етап – запуск електронної товарно-транспортної накладної та сертифіката походження деревини.

Таким чином, буде створений цілісний електронний ланцюжок прослідковуваності руху деревини – ми будемо  чітко бачити, як виникла партія, як була продана, як транспортована тощо. 

Доповнить ланцюжок інформація із дешифрованих космічних знімків, що дозволять порівнювати задекларовані дані з реальними. 

У перспективі кожен учасник ринку буде заходити в особистий електронний кабінет, де відображені надходження та залишки матеріалу, та декларувати всі операції з деревиною, тому що без прозорої історії здійснювати наступні економічні операції стане просто неможливо. 

Впевнений, що це значно мінімізує тіньовий ринок – учасники ринку не зможуть користуватися нелегальною деревиною.

Тобто у перспективі, я дуже сподіваюсь, ми створимо дійсно ідеальну модель обліку та контролю і зможемо відслідкувати повний життєвий цикл фактично кожного окремого дерева – від оцифрованого фрагмента 3D-карти до готової продукції.

Звісно, що побудувати таку суперсистему дуже непросто, але, впевнений, цілком можливо. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.