Цьогоріч в уряді Дениса Шмигаля було доволі багато перестановок – змінилися керівники восьми міністерств. У Мінекономіки очільник змінився двічі. «Слово і діло» пропонує подивитись, як упродовж року працювали різні міністри та кому вдалося виконати найбільше обіцянок.
Загалом за весь час роботи на посадах, в уряді Шмигаля дали 2 018 обіцянок, – інформує аналітичний портал Слово і Діло.
Ознайомитися з кожною обіцянкою та з нашими аргументами про виконання чи невиконання можна на сайті в розділі Кабінет міністрів.
Найбільше виконаних має віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За час на посаді він зміг виконати 130 обіцянок, тобто, 49%. У процесі реалізації, разом з програмними, у нього залишається ще 90 обіцянок (34%). А от не вдалося реалізувати Федорову 46 обіцянок (17%).
Наступним за кількістю виконаних обіцянок йде міністр соціальної політики Марина Лазебна: 41 виконана обіцянка (43%), практично стільки ж ‒ у процесі реалізації. Не змогла виконати Лазебна 14 своїх обіцянок (15%).
Також серед рекордсменів за кількістю виконаних зобов’язань ‒ міністр культури Олександр Ткаченко – 52 обіцянки (42%) – майже стільки ж, скільки і невиконаних, ще 22 зобов’язання (18%) перебувають у процесі реалізації.
41% виконаних обіцянок має міністр фінансів Сергій Марченко. Так само 43% обіцянок ще перебувають у процесі, не виконав міністр 16% своїх обіцянок.
Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт виконав 18 обіцянок (38%), не вдалося реалізувати 7 зобов’язань (15%), ще 23 (47%) ‒ у процесі.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба виконав 22 свої обіцянки (36%), ще 32 обіцянки (53%) перебувають у процесі.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль реалізував 309 обіцянок (35%), 493 обіцянки (56%) ще перебувають у процесі, 9% обіцянок глава уряду не виконав. Водночас зазначимо, що така кількість обіцянок обумовлена тим, що за прем’єром закріплені всі обіцянки з програми уряду.
Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов виконав 15 обіцянок, тобто 33%, провалено 3 зобов’язання (7%).
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет так само виконав 33% своїх обіцянок, не вдалося виконати 6% зобов’язань. 61% обіцянок наразі на стадії реалізації.
Міністр юстиції Денис Малюська виконав 36 обіцянок (29%), у процесі реалізації – 68 (54%), провалено – 21 (17%).
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов виконали по 28% своїх обіцянок. Водночас Чернишов провалив 22% обіцянок, а Стефанішина – 5%.
Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна виконала 4 обіцянки (24%), решта ‒ у процесі.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, якого призначили на посаду у травні 2021 року, виконав 15 обіцянок (19%), провалив – 10 зобов’язань (12%), інші 56 обіцянок (69%) поки що на стадії виконання.
Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко виконав 12 обіцянок (18%), не зміг реалізувати 14 зобов’язань (21%).
Міністр енергетики України Герман Галущенко виконав 5 обіцянок (17%), більшість ще у процесі реалізації – 22 обіцянки (76%). Не зміг виконати міністр 2 обіцянки (7%).
Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук менше ніж за два місяці на посаді встигла виконати 4 обіцянки (14%), інші 25 обіцянок перебувають у процесі виконання.
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков, якого призначили на посаду у травні, виконав 4% своїх обіцянок, решта ‒ у процесі.
Також менше 10% зобов’язань виконали міністри, яких нещодавно призначили на посади: голова МВС Денис Монастирський (9%), голова Мінекономіки Юлія Свириденко (4%) та міністр оборони Олексій Резніков (5%).
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Павло Рябікін та виконувач обов’язків міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець ще не встигли себе проявити та почати виконувати обіцянки, адже їх призначили у листопаді цього року.
Нагадаємо, у 2020 році ми також підбивали підсумки роботи уряду Шмигаля. Для порівняння, їх можна подивитися у нашому матеріалі.
Відомий волинський активіст та деревообробник Олександр Місюра погодився прокоментувати результати міністерських досягнень.
Відзначу першого і крайнього в списку. Якщо реформаторська “діджиталізація” під орудою Віце-прем’єр-міністра України – Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова є доконаним процесом трансформації України, то реформи Міндовкілля, зокрема, у сфері запровадження прозорого ринку деревини бажають бути кращими.
Що ж до виконувача обов’язків міністра Руслана Стрільця, то, на мою думку, він обрав найоптимальнішу у його ситуації стратегію: чим менше обіцянок – тим менше невиконаних!
– жартома зазначив пан Олександр.
А якщо серйозно – цифровізація необхідна. Але проводити її потрібно в комплексі. Щоб убити тіньовий обіг деревини, а не презентувати якийсь маленький світлий фрагмент з цілісної сутінкової картини. Не можна щось зробити, а велику прогалину лишити.
До прикладу, пропоную робити ще й фото-фіксацію кожного авто, завантаженого деревиною, яка буде додана до кожної ТТН. Це допоможе уникнути:
– найбільше зловживання – перевезення деревини під одну ТТН (в один день авто робить 2 -4 рейси);
– маніпуляції з класом якості деревини;
– маніпуляції з деревиною, коли під виглядом дров’яної транспортують ділову;
Звісно, вжиття таких заходів створить проблеми для «державної» переробки лісу, якою Державне агентство лісових ресурсів України так опікується і оберігає?
Чи не тому повільно просувається весь комплекс реформ? Натомість робляться лише якісь фрагментарні та спорадичні потуги. Бо не зможуть завозити собі деревину, якою будуть постійно маніпулювати об’ємами, реалізуючи “схеми” на мільярди гривень.
Тому і закликаю здійснювати реформи не формальні та поверхневі, а, застосовуючи цифрові елементи, комплексні та глибокі,
– підсумував Олександр Місюра.