Перший крок до пошуку такого компромісного рішення вже зроблено. Нещодавно у Національному університеті біоресурсів і природокористування відбулася зустріч деревообробників, науковців, екологів та представників Держлісагентства.
Завдання цієї зустрічі – напрацювати спільно алгоритм роботи, який сприятиме розвитку економіки, зокрема, деревообробного бізнесу, і при цьому не буде порушуватися екологічний баланс, – пише ЕкоІнформ.
Акценти розставлені саме на оптимальній для усіх сторін заготівлі деревини, оскільки нещодавно Верховна Рада прийняла у першому читанні закон про ринок деревини. Це означає, що на ринку будуть встановлені нові правила роботи – з урахуванням інтересів усіх сторін і з вільною та чесною конкуренцією. Та, перш ніж цей ринок запрацює, порозуміння треба знайти між тими, хто зараз звинувачує лісівників у зловживаннях, і тими, хто бачить в екологах не порадника, а ворога.
Обмеження для розвитку
За даними Державного агентства лісових ресурсів, щороку в Україні заготовлюється 17–17,5 млн куб. м лісоматеріалів (у межах агентства – 15–16 млн куб. м). Разом з тим, деревообробники кажуть, що такі обсяги заготівлі не задовольняють їхніх потреб, на ринку має бути більше деревини. Аби мати уявлення, скільки ж саме її бракує, зацитуємо дані від асоціації «Меблідеревпром», котрі озвучив її керівник Юрій Медведєв (він одразу наголосив, що цифри, взяті на основі роботи підприємств саме асоціації). Так, попит підприємств на дрова технологічні – 4 млн куб. м у рік, за даними Держлісагентства, дров технологічних заготовлюється 5 млн куб. м.
Тобто баланс попиту та пропозиції майже співпадає. Щодо фансировини для виробництва фанери, за словами Медведєва, цього ресурсу завжди не вистачало. Потужності з виробництва фанери чи використання сировини – 600 куб. м у рік, а заготівлі – всього 350–420 куб. м. Тож практично вся деревина реалізується з коліс. З іншого боку, є позиція екологічної спільноти, що лісівники заготовляють забагато.
Між нами, зацікавленими сторонами цього процесу, є певні нерозуміння щодо того, яка кількість деревини є, як вона заготовлюється. Ми повинні оперувати одними і тими ж термінами, звідки деревина береться, які є причини щодо збільшення чи зменшення заготівель. Чи є потенціал для збільшення заготівлі? Нам здається, що так. Бо недовикористовується лісосіка головного користування. По-друге, санітарний стан наших лісів дозволяє заготовляти більше мертвої, хворої деревини, але це питання дуже дискусійне з боку екологічної спільноти, яка бачить у цьому певні ризики,
– пояснював мету зустрічі Голова Держлісагентства Юрій Болоховець.
Крім словесних непорозумінь, існує ще низка обмежень щодо роботи лісового господарства, через які лісівники не можуть задовольнити існуючий попит від деревообробників. Як розповів начальник Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентста Ігор Лицур, у країні вже 46,9% вкритих лісовою рослинністю земель заборонено у головне лісокористування. На заготівлю деревини впливають також діючі екологічні обмеження та вікова структура деревостанів. Більша частина з них (за розподілом укритих лісовою рослинністю земель за групами віку) – це середньовікові ліси – 47,5%; молодняки становлять 16,9%; стиглі та перестиглі – 18,7%, пристигаючі – 16,9%.
Варто враховувати й економічні обмеження. У нас високе податкове навантаження, яке становить приблизно 43%, ми готуємо закон, який усуне подвійне оподаткування, намагаємося змінити методику рентної плати та перейти до лісового податку. Дається взнаки відсутність державного фінансування, тож хочемо сформувати фонд розвитку лісового господарства, щоб ми могли вести ефективно господарство у південних областях та виконувати програму Президента «Зелена країна». А також стимулювати приватних лісовласників створювати ліси на землях, які недоцільно використовувати у сільському господарстві,
– розповів Ігор Лицур.
Ігор Миколайович згадав про правові обмеження, зокрема, закон про ОВД та закон про тваринний світ, яким забороняються рубки у період тиші. На його думку, найбільш проблемним є закон про Смарагдову мережу. Через значні обмеження у господарській діяльності, за приблизними підрахунками Держлісагентства, після ухвалення законопроєкту буде втрачено 30–40% земель головного користування, а недобір деревини може зменшитися на 20%.
Крім цього, наша галузь зарегульована інструкціями, наказами, дозволами. Виходячи з цих обмежень, ми дійсно заготовляємо 15–16 млн куб. м деревини. Та ліс одразу йде у переробку. На власні потреби використовуємо 1–2%. Залишки деревини за звітний період порівняно з початком 2020 року скоротилися на 46%. Це абсолютний мінімум за всі роки, фактично вся деревина йде у виробництво,
– додав Ігор Лицур.
Зарегульованість лісової галузі, на думку голови Товариства лісівників України Юрія Марчука, занадто висока. Він порівнює, що якщо оцінювати стан інтенсивності господарювання у сільському та лісовому господарстві, то різниця колосальна:
Ринок сільського господарства, який охоплює 30 млн га земель, ніхто не намагається врегулювати, все віддано латифундистам, а в лісовому секторі, де понад 10 млн га, – усе навпаки. При цьому один куб. деревини створює 10 робочих місць, це – меблі, столярна продукція, пиломатеріали, дерев’яне будівництво тощо. Тому нам треба не заборонна екологія, а екологічна економіка, яка знайде усім робоче місце у певному виді діяльності.
Та судячи з того, що озвучив експерт команди підтримки реформ при Міндовкілля Петро Тєстов, обмеження для лісового сектору будуть посилюватися, особливо, якщо будемо переймати досвід ЄС та впроваджувати напрацьовані там регламенти. За словами Петра Тєстова, протягом наступного року ЄС затвердить новий регламент щодо користування лісами, за яким деревообробники, яким цікаво працювати на ринку ЄС, мають бути зацікавлені у повній прозорості лісової галузі, покращенні управління лісами з екологічного погляду. До речі, новий закон про ринок деревини вже містить норми, які відповідатимуть європейським вимогам.
Присутні на зустрічі представники компаній, що займаються деревообробкою, у свою чергу зазначали, що готові працювати так, аби українські ліси примножувались, використовувались правильно, а ресурс був на багато десятків років. Але очікують аналогічного підходу і від лісових господарств, тобто – ведення господарювання стало та грамотно. На думку керівника логістики і закупівель ТОВ «Кроноспан УА» Сергія Сметюха, одним із методів, який може покращити ведення лісового господарства, може бути сертифікація. Це могло б зняти питання про легальність/нелегальність деревини, з якою буде працювати деревообробник.
Як збільшувати лісозаготівлі?
Де шукати «вільний» ліс, котрий може задовольнити потреби бізнесу і при цьому не викликати гнів науковців та екологів? Юрій Медведєв вважає, що оскільки наші ліси виконують екологічну та економічну функцію, а остання якраз реалізовується не повною мірою, то можна збільшувати вилучення деревини від приросту.
Щорічно приростає 35 млн куб. м деревини у рік, заготівля – 17 млн куб. м, у відсотках вилучається від приросту 50–55%, хоча у багатьох країнах Європи такі цифри більші – 60–70% від приросту. Тобто в економіки країни є можливість збільшити потреби ринку деревообробної промисловості саме таким шляхом,
– вважає він.
Директор УкрНДІЛГА Віктор Ткач теж вважає, що маємо досить низькі показники рубок:
У 1970–1990 роки ми рубали удвічі більше, ніж норма, бо були потреби для господарства. Зараз виходимо на рівень 20 млн куб. м, раніше це було 14–15 млн куб. м. Але залишається ще 38–40 млн куб. м, тобто наші показники рубок низькі, і це буде мати великі екологічні наслідки, це одні з найнижчих показників рубок у Європі. У найближчі роки 20% лісів будуть перестиглі та стиглі. У найближчі 10–15 років обсяги лісозаготівель мають збільшиться до 24–25 млн куб. м об’єктивно через те, що ліси старіють. Ми не можемо сьогодні в антропогенному середовищі обійтися без сокири. Не можна відривати людину від лісу, треба шукати баланс.
Натомість керівник лісового напрямку WWF-Україна Андрій Плига наголошує, що не варто брати досвід Європи, бо тамтешні науковці та лісівники вже визнають, що занадто експлуатують свої ліси, що пора казати «стоп». Тому екоексперт радить піти іншим шляхом: збільшити лісозаготівлі за рахунок прорідження у молодих лісах; рубках монокультур, яких є великі площі, але які бідні, з точки зору біорізноманіття, та нестійкі до зміни клімату. Також зараз з’явилася можливість збільшувати заготівлі за рахунок рубок прорідження у штучно насаджених лісах. Як зазначив Петро Тєстов, на Рівненщині кілька лісгоспів змогли удвічі більше заготовити деревини саме на таких рубках. Ще один варіант від екоспільноти – позбутися так званої чорної деревини.
Ми з колегами виїздили з перевіркою санітарних рубок у лісгоспи Київщини. Рахували пеньки у відповідності до нумераційної відомості. В одному випадку перевищення були втричі. В інших – у 15–25–30%, тобто не секрет, що є велика кількість чорної деревини, і думаю, працювати з нею деревообробникам буде проблематично. Чи не варто почати з цього, зробити її білою, доступною для легальних деревообробників?
– розповів експерт Української природоохоронної групи Єгор Гриник.
Юрій Болоховець у відповідь додав, що проблеми з чорною деревиною існують, а на її легалізацію треба час.
Сьогодні головним механізмом для легалізації незаконно добутої деревини є перехід на електронний ринок деревини. З Нового року лісорубний квиток та сертифікат походження буде виписуватися через «Дію». Є постанова Кабінету Міністрів про електронний облік деревини, це вже офіційний документ, який змушує усіх лісокористувачів використовувати електронний облік. Підписано меморандум про співпрацю із податковою службою, щоб цей сертифікат підтягувався у базу товарних накладних. Таким чином цю нішу, яка давала можливість зловживати, ми перекриваємо.
– продовжив Голова Держлісагентства.
Усі пропозиції та зауваження, озвучені під час зустрічі, будуть враховані у спільній резолюції, котру невдовзі підготує Держлісагентство,
Інна ЛИХОВИД,
фото Віктора Поденка,
Газета “Природа і суспільство”
MISURA.FUN може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.