Український ліс віднедавна можна продавати лише через обрані біржі. Якщо раніше купити лісоматеріали можна було через Prozorro, то тепер продавців призначає Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

І за дивним збігом обставин щонайменше на три місяці таке право монопольно отримала “Українська енергетична біржа” (УЕБ).

Потім комісія допустила до торгів ще одного учасника – “Українську універсальну біржу”, якою раніше керував чинний бенефіціар УЕБ Олексій Дубовський. Учасники ринку подейкують, що обидві компанії досі пов’язані. І лише наприкінці листопада список обраних поповнила “Українська міжбанківська валютна біржа”.

Про те, хто і скільки заробляє на продажу лісу в Україні та чому до нової системи з’явилася велика кількість питань, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Ринок на десятки мільярдів гривень: хто та як заробляє на продажі деревини

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення, що необроблені лісоматеріали – стандартизований товар. Тому з 1 липня 2021 року їх потрібно продавати лише на товарних біржах. З першого дня нововведення ліцензію від комісії отримала УЕБ.

Водночас вони отримали шанс монопольно розпоряджатися багатомільярдним ринком. Так, за оцінками учасників, ціна питання становить 10-20 млрд грн на рік. Біржі самі регулюють свої комісії, з 20 млрд вони можуть заробляти близько 300 млн грн на рік.

Бенефіціарний власник УЕБ – Олексій Дубовський. У коментарі OBOZREVATEL він визнав, що протягом трьох місяців його біржа була єдиною, яка мала ліцензію на продаж лісоматеріалів. Але бізнесмен запевняє, що насправді причина полягає в тому, що тільки його команда підготувалася до нововведення. “Закон ухвалили ще рік тому. У нас семеро людей готувалися. Були вимоги і щодо комплаєнсу, і щодо обладнання, бухгалтерської звітності тощо”, – розповідає Дубовський.

За три місяці таку саму процедуру пройшла і “Українська універсальна біржа” (УУБ). Цією біржею до 2002-го також керував Дубовський. Він запевняє, що це лише збіг і до УУБ він уже багато років не має жодного стосунку.

Біржею керував Дубовський. Джерело: Youcontrol

Однак такі збіги викликали підозри у парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Там провели низку засідань, запросили на них і голову НКЦПФР Руслана Магомедова та представників двох бірж. Проте чітких відповідей на запитання про те, як так сталося, що на ринку створили монополію, вони не отримали.

OBOZREVATEL із цим питанням також звернувся до Магомедова. Він вважає, що саме твердження про монопольне становище біржі – маніпуляція. При цьому, щоб отримати ліцензію, був цілий рік для підготовки. І скористався цим періодом мало хто.

Ви маєте розуміти, що монопольного становища на біржовому ринку не може бути. Роль біржі в тому, щоб збирати покупців і продавців. Ви багато знаєте в США бірж? Ви ж не кажете, що Нью-Йоркська біржа чи Nasdaq – це монополія? Або в США не знають, що з цим робити? І там це не протягом трьох місяців, це протягом багатьох років. Твердження, що існування однієї біржі – монополія – це спроба непрозорих структур маніпулювати громадською думкою, щоб наповнити ринок непрозорими біржами. Біржа – це дуже важливий і дуже важкий бізнес. Їх не може бути 3-5-10,

– пояснив Магомедов.

До торгів допустили третю біржу

Комісія 30 листопада повідомила, що торгувати лісом дозволили ще одній біржі – “Українській міжбанківській валютній біржі” (УМВБ). Офіційно належить Олександру Гінзбергу. Незабаром ми також розповімо, хто стоїть за цією компанією.

Як результат, багатомільярдний ринок дістався лише трьом біржам. Антимонопольний комітет таку ситуацію не коментує, хоча, як стало відомо OBOZREVATEL зі своїх джерел, до них вже зверталися деякі учасники ринку, які не змогли отримати ліцензію від комісії.

А ліцензію справді отримати складно. У вимогах немає чітких норм, які визначили, яке устаткування вважатиметься “достатнім” . Крім того, є ще ціла низка проблем:

  • рішення уряду про переведення торгівлі необробленою деревиною із Prozorro. Продажі на товарні біржі так і не ухвалили. Тобто НКЦПФР самостійно, без рішення Кабміну, змусила гравців ринку діяти через товарні біржі;
  • інформація про аукціони ліцензованих бірж ніде не акумулюється. На сайті державного підприємства “Лісогосподарський інформаційно-аналітичний центр” такої інформації також немає.
  • зросла вартість деревини для покупців – деревообробних підприємств. Комісія за участь в аукціоні на УЕБ становить 1,5%. Водночас вартість торгів на Prozorro.Продажі дорівнює близько 0,5%.

OBOZREVATEL публічно звертається до Антимонопольного комітету з проханням дати свою оцінку ситуації та відповісти на запитання: яким чином на українському ринку виник ще один монополіст та хто несе за це відповідальність?

Також виникає ще одне логічне запитання: чому замість Prozorro.Продажі деревину реалізують через ті майданчики, які стягують вищу комісію і при цьому щонайменше частину часу займали монопольне становище?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.