Кому не подобається нова Лісова стратегія Євросоюзу.

Затверджена в липні Лісова стратегія до 2030 року, яка передбачає реалізацію заходів із суворої охорони старовікових лісів, посадку нових дерев і захист біорізноманіття, викликала різку критику окремих країн-членів ЄС, лісопромисловців та лісовласників, – пише Олександр Виноградський у ЕкоІнформ.

Вони нарікають на те, що стратегія недостатньо враховує економічну роль лісів, а Європейська комісія вийшла за рамки своєї компетенції.

Саміт «шістьох» у Відні

Стратегія була опублікована всього через два дні після кліматичного пакета Єврокомісії до 2030 року в липні, і ставить за мету захист старовікових лісів, які мають величезний потенціал в якості поглиначів вуглецю, посадку трьох мільярдів дерев до 2030 року і посилення спостереження за лісами, щоб допомогти поліпшити їх стан.

Однак, багато країн ЄС об’єднали свої сили проти цієї стратегії. Одним із головних аргументів невдоволених – у документі недостатньо враховується економічна роль лісів, а при його розробці Єврокомісія вийшла за межі власних повноважень у цьому питанні.

На початку жовтня у Відні (Австрія) відбулася дводенна неформальна зустріч міністрів лісового господарства шести країн ЄС: Німеччини, Франції, Фінляндії, Швеції, Словаччини та Австрії. У спільній заяві за її результатами міністри піддали різкій критиці стратегію Єврокомісії в галузі лісового господарства, заявивши також, що Брюссель недостатньо дотримується принципу субсидіарності, який є основоположним в ЄС. За їх словами, Єврокомісія не залучала держави-члени до підготовки Лісової стратегії, яку вона представила в липні, і таким чином недостатньо поважала їх компетенцію в лісовому господарстві. У своїй заяві міністри також закликали інші країни ЄС до більш активної участі в Лісовій стратегії, а Єврокомісію – врахування широкого досвіду країн-членів у лісовій сфері, дотримання балансу трьох ключових компонентів її стійкості: екологічної, економічної та соціальної.

За словами міністра лісового господарства Німеччини Юлії Клекнер, учасники зустрічі категорично проти ослаблення принципу субсидіарності в цій сфері та бюрократичної тяганини чиновників із Брюсселя. В свою чергу, організатор і ініціатор спільної заяви, міністр лісового господарства Австрії Елізабет Кестінгер зазначила, що хоча її країна прихильна до реалізації «Зеленого курсу Європи», не можна більше допускати, щоб ліс розглядався тільки як поглинач вуглецю, оскільки успішний принцип сталого управління лісами явно включає в себе більше. Також підтримав колег-міністрів і міністр сільського господарства Франції Жюльєн Денорманді, наголосивши на тому, що європейські ліси надають суспільству безліч послуг і охоплюють всі три аспекти сталого розвитку: екологічний, економічний і соціальний.

Лісовласники та лісоуправителі також проти

Між тим, до дискусії навколо Лісової стратегії приєдналися й інші країни, представники деревообробної і паперової промисловості та навіть деякі члени Європейського парламенту, які також не згодні з принципами нової лісової політики Брюсселя. На їхню думку, ця стратегія суперечить історичній практиці сталого лісокористування в Європі і порушує повноваження країн-членів ЄС. У зв’язку з цим, Марк Палахі, директор Європейського інституту лісу, дослідницької організації, що об’єднує 29 європейських держав, вважає, що стратегія в цілому хороша, однак її реалізація може бути складною, оскільки багато країн ЄС виступають проти неї.

Слід зазначити, що паралельно із самітом шести міністрів, у Відні відбулася конференція європейських асоціацій лісовласників і лісоуправителів із 15 країн ЄС та Норвегії. Їх представники прийняли спільну заяву, так звану Віденську декларацію, в якій зазначили низку різких звинувачень на адресу нової Лісової стратегії. Декларацію підписали представники Австрії, Хорватії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Іспанії, Швеції, Словенії та Норвегії.

Як зазначається в документі, у прийнятій Єврокомісією стратегії пропозиції країн-членів і Європейського парламенту відображені лише в рудиментарній формі. Крім того, значною мірою ігнорувалися потреби і очікування 16 мільйонів лісовласників ЄС. Запропонована стратегія значно змінює поточний баланс між соціально-економічними та екологічними функціями багатофункціонального лісового господарства, орієнтуючись на вирішенні винятково екологічних проблем. У той же час економічні аспекти, по суті ігноруються, що ставить під загрозу довгострокову життєздатність європейських лісів і лісового господарства. В результаті, роль лісів як джерела доходів багатьох лісовласників втратить своє значення – попередили підписанти Віденської декларації.

На їхню думку, необхідно виробити новий політичний підхід, в якому менеджери лісового господарства з самого початку і на рівних повинні брати участь у реалізації стратегії. Нова Лісова стратегія в її нинішньому вигляді підриває існуючий на сьогодні баланс соціальних, екологічних та економічних ролей сталого лісового господарства в Європі.

У спільній декларації учасники конференції також зазначили, що підхід стратегії не відповідає реаліям на місцях, ігнорує економічну роль лісового господарства і не допоможе сектору досягти кліматичної мети Європи.

А екологічні організації – за

Між тим, більшість європейських екологічних організацій вважає, що прийнята Єврокомісією стратегія цілком відповідає нинішньому стану лісів та сприятиме їх збереженню і відновленню. Так, на думку представниці німецької екологічної організації NABU Бірте Кордтс, на ліси дуже сильно вплинули економічно орієнтовані цілі, а лісова політика ЄС досі фокусувалася на економічних, а не на екологічних аспектах. Загалом, NABU не згодна з думкою шістьох міністрів країн ЄС, які вважають, що Єврокомісія виходить за рамки своїх повноважень щодо лісової стратегії, а сама вона (стратегія) жодним чином не порушує принцип субсидіарності. Крім того, в екоорганізації також вважають, що для належної ефективності заходи щодо захисту та моніторингу старовікових і незайманих лісів в Європі повинні бути реалізовані на рівні ЄС. У відкритому листі NABU і шість інших екологічних організацій закликали міністра навколишнього середовища Німеччини Свенію Шульце відстоювати стратегію, спрямовану на встановлення високих екологічних стандартів і виступити проти «частково дуже односторонньої і необачної позиції міністрів сільського/лісового господарства деяких країн».

Ще одна неурядова лісова організація – Fern, також активно доєдналася до підтримки нової Лісової стратегії ЄС. Так, на думку активістки Fern Ханни Моват, ліси в Європі перебувають у поганому стані і ця ситуація викликана інтенсифікацією лісокористування, в тому числі, лісозаготівлями, а також зростаючими наслідками зміни клімату, такими, як: лісові пожежі і шкідники. І хоча площа лісів постійно збільшується, однак їх якість знижується, при цьому зменшується і кількість вуглекислого газу, яка ними поглинається. У Fern вважають, що однієї лише Лісової стратегії ЄС недостатньо, щоб це виправити. Необхідні чіткі обмеження на рівні збору врожаю по всій Європі відповідно до Паризької угоди і обмежень біорізноманіття, що також зможе задовольнити і потреби громадян у доступі до здорової природи.

Пристрасті навколо положень нової Лісової стратегії ЄС сьогодні у повному розпалі – і її прихильники, і противники висувають свої аргументи. Поки невідомо, чим закінчиться це протистояння, але головне, щоб від нього не постраждав сам предмет гарячих дискусій – ліс та навколишнє середовище.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.