Український бізнес шукає альтернативу дорогому газу та масово йде в пелети, брикети, тріску.

Проте для населення за поточних цін на газ встановлювати пелетні котли невигідно. Тим більше, влітку ціни на пелети зросли вдвічі, і це не межа, – пише Delo.ua

У опалювальний сезон 2021-2022 Україна увійшла із рекордно високими цінами на газ. І хоча уряд подбав про те, щоб населення і бюджетні організації платили за газ менше за його ринкову ціну, коливання котирувань на європейських хабах все ще викликають побоювання у частини українських громадян. Тим часом бізнес, який не може платити 30-40 тисяч гривень за кубометр газу, масово переходить на пелети, які вже подорожчали вдвічі — з 3200 гривень до 6-7 тисяч гривень за тонну, і твердопаливні котли, яких уже не вистачає у продажу. І зростання цін триватиме.

Побоювання щодо стабільності постачання газу в Україні були й раніше – після анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі 2014 року. У ті роки в країні сильно зріс інтерес до альтернативних енергоресурсів, таких як пелети, брикети та дрова.  

Справді, тих, у кого приміщення опалюється такими енергоносіями, не лякає ані шантаж “Газпрому”, ані рекордні ціни на європейських хабах , ані ціни вугілля. На перший погляд, Україна багата на ліси, тут є деревообробні підприємства, з відходів яких можна виробляти паливо, яке не ставатиме зброєю в черговій торговій війні. Але це на перший погляд. 

Насправді сировинний суперцикл не оминув і ринок паливних гранул: починаючи з літа до листопада поточного року ціна на пелети в Україні зросла вдвічі. Виробники скаржаться на дефіцит сировини і попит з боку юридичних осіб, що різко збільшився, а продавці котлів відзначають величезний попит на біопаливні системи опалення з боку малого та середнього бізнесу.

Delo.ua розпитало експертів та учасників ринку про те, що зараз відбувається на ринку паливних гранул і кому зараз вигідніше переходити на альтернативні енергоресурси.

Населенню переходити на пелети поки невигідно

Мешканець передмістя Києва Євген встановив систему опалення паливними гранулами 4 роки тому. Він каже, що перейшов на пелети, бо це давало йому відчуття незалежності від постачальників газу.

З газом бачите, що відбувається, а мені все одно. Я у вересні купив пелет на весь сезон, і для мене питання опалення цієї зими закрите,

– розповідає Євген.

Він пояснює, що вартість опалювального сезону залежить від будинку. Так, для будинку площею до 200 кв. м на сезон потрібно близько 5 тонн пелет. На сьогодні ціна на них становить 5,5-6 тис. гривень за тонну. Але Євген встиг купити паливо перед подорожчанням, і воно обійшлося йому 4200 гривень за тонну.

Встановлення всієї системи опалення коштувало Євгену досить дорого – 10 тис. євро. Однак він каже, що користується системою, оскільки йому подобається сама концепція. При цьому він пояснює, що минулий опалювальний сезон коштував йому на 10% дешевше, ніж якби він користувався газом. А цього року палити газом для населення буде дешевше, ніж палити пелетами чи брикетами.

Бізнес масово переходить на пелети через ціни на газ

Микола, менеджер із продажу у магазині опалювальної техніки Boiler shop, не радить переходити на пелетне опалення населенню, яке може купувати газ за фіксованою ціною.

Зараз з такою вартістю газу для населення це нераціонально та недоцільно. Але на майбутнє можна прорахувати з урахуванням інвестицій у сам котел. Переходити на тверде паливо доцільно в тому випадку, якщо різниця між опаленням газом та пелетами буде мінімум 20%. Крім того, ні у жодному разі не варто встановлювати котел восени. Якщо ви хочете це робити, робіть навесні, влітку. Восени люди чекають на котли по три місяці,

– каже менеджер.

Крім того, Микола додає, що останнім часом на ринку почався великий ажіотаж з боку малого та середнього бізнесу, який не має пільг і який змушений купувати газ по 30-40 тис. гривень за тисячу кубометрів.

Дуже багато юросіб зараз перейшли на твердопаливні котли. Вони купують великі обсяги, по 200-300 тонн на сезон. Через це багато виробників зараз неймовірно завищують ціни. Я чув, як одному підприємству у сфері туризму довелося закупити пелети за ціною 10 тисяч. гривень за тонну,  

– каже Микола.

Він додає, що попит на твердопаливні котли цього року дуже схожий на ситуацію, яка була 2014 року після російської військової агресії. 

У заводів-виробників котлів така кількість замовлень, що вони завантажені роботою на 2-3 місяці. А 90% котлів за побутовим сегментом (до 60 кВт) розкупили до середини липня. У другій половині липня і в серпні вже нічого не було, і треба було робити передзамовлення котлів,

– каже Микола.

Крім того, він зазначає, що ціни на котли зросли на 30-40% через зростання цін на сталь , яке спостерігалося з весни цього року.

З Миколою погоджується і менеджер з продажу компанії виробника пелет “Makarov-pelleta” Андрій. Він також каже, що за поточних цін на газ населенню недоцільно переходити на тверде паливо. Однак такий крок є дуже вигідним для юридичних осіб. При цьому ціна на пелети зросла вдвічі в порівнянні з літом 2021 року. Це пов’язано не тільки зі зростанням попиту, а й зі зміною політики країни у використанні лісових ресурсів: рубати ліс стали менше, і сировини, якою при виробництві пелет є відходи деревообробної промисловості, також поменшало. 

Ми раніше експортували пелети до Італії, але зараз сенсу немає, оскільки в Україні ціна вища. Раніше була невелика різниця між літнім та зимовим періодом: влітку тонна пелет коштувала 3200 гривень, а взимку 3800 гривень. Тоді не було такого ажіотажу, і сировини було більше. А зараз на всіх пилорамах знизилися обсяги сировини, і зросла ціна на ліс. Зараз тонна пелет коштує 6-7 тисяч гривень, але я думаю, що якщо вона коштуватиме 10 тис., все одно будуть люди, які їх куплять,

– каже Андрій.

У свою чергу на заводі з виробництва пелет “Пелет-Енерго Емільчене” також наголосили на проблемах із дефіцитом сировини через посилення політики держави щодо вирубки лісу. 

З 2-3 кварталу через фактор держрегулювання деревина на аукціонах подорожчала у 5-6 разів. У зв’язку з цим обрізки, з яких ми робимо біопаливо, також подорожчали,

– розповіли на підприємстві.

При цьому там відзначили зростання попиту з боку юридичних осіб. При ціні газу в 37 тис. гривень за тисячу кубометрів малий і середній бізнес йде в ті види палива, які дешевші.

При цьому саме підприємство не може похвалитися надприбутками: виробництво йде з перебоями через брак сировини. А сировини зараз мало, вона зростає в ціні і, на думку представників підприємства, зростатиме до кінця опалювального сезону: погані погодні умови, такі як дощ та сніг, ускладнюють вирубку та вивезення деревини. Крім того, заводу складно конкурувати з великими компаніями, які масово скуповують деревину, та експортерами, які вивозять її за мінімальної обробки.

Виробники пелет не можуть задовольнити попит

Голова правління Громадської спілки “Біоенергетична асоціація України” Георгій Гелетуха також наголошує, що ціни на біопаливо серйозно зросли. До того ж, виробництво їх в Україні не таке велике, щоб цим ресурсом можна було повністю компенсувати природний газ, однак останнім часом конкурентоспроможність твердого палива істотно зросла через зростання цін на газ.

Для того, щоб замінити тисячу кубів газу, потрібно 2 тони таких паливних гранул. Якщо одна тонна коштує 5 тисяч гривень, це еквівалент 10 тисяч гривень за тисячу кубів газу, а газ для промисловості принаймні того тижня коштував 36 тисяч гривень за тисячу кубів, для бюджетної сфери 16800 гривень за тисячу кубів, і тільки для населення він дешевий, виходить, що дерев’яна гранула не може. конкурувати з газом для населення, тому що він штучно субсидований, але може конкурувати з газом для бюджетної сфери і особливо з комерційним газом для комерційних підприємств та промисловості,

– каже Гелетуха.

При цьому він зазначає, що зростання цін на біомасові гранули також було зумовлене тим, що минулого року ціни на газ були настільки низькими, що пелети з ними конкурувати не могли.

Багато виробників або взагалі зупинилися, або перебували в дуже поганому фінансовому становищі. Зараз, навпаки, ціни на газ дуже високі, але відновлення виробництва — це повільний процес. Зараз гранул не так багато на ринку, потрібен час, поки виробники наростять обсяги,

– каже експерт.

Також він вважає, що Україні потрібна біопаливна біржа. Єдиний майданчик, на якому торгуватимуть усіма видами біопалива, а виробники приходитимуть зі своїми пропозиціями, міг би стримати зростання цін на гранули та брикети. Аналогічна модель працює зараз на ринку електроенергії та газу: енергоресурси продаються на Українській енергетичній біржі.

Ця модель вперше була застосована в Литві 7-8 років тому і дуже вдало показала себе на практиці. Після введення такої моделі ціни в Литві на біопаливо упали на 25%, и це сприяло тому, що зараз 80% теплової енергії виробляється з біопалива, а не з газу. Як наслідок, зростання ціни на газ у Литві дуже спокійно переноситься, адже вони перейшли на інші види енергоресурсів,

– каже Гелетуха.

Він упевнений, що якщо Україна повторить цей досвід і запустить біопаливну біржу, то виробників біопалива стане більше. І хоча деревини в Україні не так багато, як і лушпиння, зростання можливе за рахунок використання інших відходів аграрної галузі. 

В першу чергу стебла кукурудзи, яких у нас дуже багато, за паливними характеристиками дуже схожі на деревину. Тому слід використовувати стебла кукурудзи для виготовлення брикетів и гранул. При 40 мільйонах тон зібраної кукурудзи ми отримуємо, як мінімум, 50 мільйонів тон стебел і фактично можемо виробити з них 15 мільйонів тон гранул и брикетів, а це близько 7,5 мільярда кубів газу. Это почти весь импорт. А ще є стебла соняшнику, соломи… Газ, швидше за все, сильно не дешевшатиме, тому нам потрібно навчитися виживати з найвищими цінами. На нашу думку, найбільш прийнятна альтернатива – це біомаса, особливо аграрного походження. Технології дозволяють використовувати її у будь-якому вигляді та отримувати електроенергію,

– зазначає голова Біоенергетичної асоціації України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.