Ексклюзивне інтерв’ю голови біржового комітету Української енергетичної біржі (УЕБ) Олексія Дубовського агенції “Інтерфакс-Україна”

– Перший великий меморандум, який зафіксував ваше ключове місце на енергоринку, було підписано у липні 2020 року з Енергетичною спільнотою, Міненерго та ЄБРР. Що було зроблено з того часу у його рамках та які наступні кроки?

Робота йде, і такі результати, як запуск торгів ПСГ (торгівля нерозмитненим газом у підземних сховищах – ІФ) – це одна із складових. У вересні минулого року було запущено внутрішньодобовий ринок (Within-day), трохи згодом – на добу вперед (Day-Ahead), і вже навесні цього року торги поширилися і на ресурс сховищ. Все працює за стандартами регламенту ЄС щодо доступу до балансування газу. Ми впроваджуємо перевірені в ЄС та зрозумілі для іноземних компаній правила, тим самим стимулюючи їхній прихід та роботу на українському ринку. Своєрідна “газова євроінтеграція”.

Ще один аспект цієї роботи – проект SEEGAS. Він має на увазі, що країни, які перебувають під патронатом Енергоспівтовариства (Україна, Молдова, Грузія, Румунія та інші), аналізують, як ці газові ринки можна об’єднати.

Україна може стати газовим хабом для Східної Європи, створити новий ціновий індикатив – технічні можливості для цього є. У рамках проекту ми працюємо над відкриттям нових можливостей для торгівлі для нерезидентів, уніфікуємо продукти.

Наприклад, зараз ми ведемо переговори з регулятором та профільним міністерством Молдови. У них має стартувати ринкова реформа. Вони зараз знаходяться приблизно на стадії, на якій ми знаходилися 5 років тому. Поділимося досвідом із колегами. Вони також мають державний трейдер Energocom, який може купувати газ в Україні для своїх потреб.

В рамках SEEGAS, інших робочих груп з ЄБРР, з USAID NEXT-UA, ведеться окрема робота і з клірингу. Зараз ми на стадії “high-level дизайну” у рамках цього меморандуму.

– Тобто питання клірингу – він входить і в рамки меморандуму з Енергоспівтовариством та ЄБРР? Чи є політична частина вписати УЕБ та Україну в біржовий газовий ринок Європи і чи є технічна частина забезпечити кліринг?

Так все вірно. Дослідження з клірингу продовжуються.

– А фінансова частина?

Тиждень тому були переговори з ЄБРР. Кожні два тижні у нас дзвінки, проводяться аудити. Структура така – всередині ЄБРР є кілька бордів, які ми маємо пройти. Перший та другий пройшли, залишилися третій та четвертий. Це триватиме ще півроку.

KPMG розробили бізнес-план у жовтні 2020 року. Після його завершення вони подивляться, наскільки ми його виконали – зробили краще чи гірше. Але вже очевидно, що ми впоралися набагато краще, тому що початковий прогноз був набагато песимістичнішим. І далі розвиватимемося в правильному напрямку.

– НБУ вже чітко заявив, що кліринг на товарному ринку їх не цікавить. Відповідно, підконтрольного їм “Розрахункового центру” (РЦ) там теж не буде. Як ви бачите зараз реалізацію клірингу на товарному ринку? Як я розумію, далі без вирішення цього питання зростати складно?

Ми розглядаємо кілька варіантів. Перший – що це буде лише енергетичний кліринг. Ми запропонували варіант із новою юрособою за участю біржі, ВДТСУ, “Укртрансгазу”, Оператора ринку, можливо, великих приватних енергетичних компаній, НАК “Нафтогаз України”, які будуть зацікавлені у розвитку клірингу. У цьому випадку ця юрособа має отримати ліцензію, наповнити капітал. Далі на використання клірингу знадобиться 1,5-2 роки. Це модель номер один.

Модель номер два – повернення до РЦ. Це непопулярна ідея, але якщо почитати техзавдання на кліринг, воно має на увазі не лише кліринг для енергетики, а й для інших товарів – ліс, наприклад, а також фондовий ринок. Дивно було б купувати фондовий кліринг та не використовувати його. Це обговорюватиметься у рамках робочих груп.

Є ще одна непопулярна думка – а чому б Нацбанку в РЦ не зменшити капітал. Припустимо, залишити 25% або скоротити капітал із 200 до 100 млн грн. У РЦ уже немає банківської ліцензії. І ті ж учасники, яких я назвав, могли б зайти до капіталу РЦ, у якому НБУ вже не був би мажоритарієм. Ми, як біржа, могли б зайти, той самий Оператор ринку, енергетичні компанії. Може із фондовиків хтось захотів би зайти. Таким чином докапіталізувати РЦ та реалізувати це рішення. Учасники фондового ринку зробили б свою складову для фондового ринку, а ми б – для товарного.

Для всього цього потрібні додаткові розрахунки, потрібно дізнаватися про думку Нацбанку. Для цього і створено ці робочі групи – щоб відпрацювати всі варіанти, зважити їхні переваги та недоліки.

– Так чи інакше з’являтимуться інші учасники біржового товарного ринку. Ви якось залучаєте їх до дискусії?

Звичайно, у нас із Оператором ринку підписано меморандум про взаєморозуміння, ми перебуваємо у постійному діалозі. Поки що не запускали, але промоделювали спільний індекс Оператора ринку та УЕБ – композитний. Оператор також висловлював зацікавленість у спільному клірингу.

Проблема в тому, що запуск ф’ючерсів, форвардів не можливий без виходу на експірацію, нам потрібний для цього РСВ (Ринок на добу вперед – ІФ), який має Оператор. Тому ми в будь-якому випадку співпрацюватимемо.

– Якщо говорити про час – у який термін проект клірингу необхідно реалізувати на практиці? Коли його відсутність сильно обмежуватиме ваш розвиток?

Якби ухвалення рішень було тільки за нами – ми б уже бігли вперед. Але є багато учасників і кожен має своє бачення. Дедлайн всіх обговорень робочих груп обмежений 6 місяцями. Я сподіваюся, що протягом 3-4 місяців вже буде ухвалено якесь рішення.

– Як зараз вирішуються проблеми із гарантуванням поставок? Ми знаємо ситуацію, що з різким зростанням цін на газ та електроенергію компанії починають відмовлятися виконувати свої зобов’язання, їм дешевше платити штрафи.

Коли були різкі стрибки, було кілька контрактів, які “дефолтнули”. Але постраждала сторона отримала компенсацію як перерахування гарантійного внеску. Це є нормальна практика.

І все ж таки зрозуміло, що за такої волатильності потрібен нормальний CCP (центральний контрагент – ІФ). І ми, як біржа, і Україна загалом проходимо еволюційний шлях розвитку.

Потрібно зважувати “за” та “проти”. Запустити кліринг можна хоч завтра, але коли наші аналітики підрахували, скільки учасники витрачатимуть коштів на це – виходить поки що дуже дорого, мало хто користуватиметься класичними ф’ючерсами.

Тому є кілька варіантів, що ми обговорюємо, аналізуємо європейські моделі. І тут питання таке – вибір за учасниками, це у будь-якому випадку досить дорого. Коли поляки скасували деякі контракти, вони зібрали учасників і сказали, що технічно і технологічно готові завтра запустити повноцінну РСР. Запитали, чи готові вони до такої роботи – виявилося, що ні. Вирішили, що вигідніше буде розділити втрати від скасованих контрактів на всіх учасників. Це дешевше, ніж платити за CCP.

– А ескроу-рахунки працюють?

Працюють, як і працювали. Все технологічно реалізовано у Ощадбанку, немає жодних проблем.

– А що з компаніями, які дефолтнули контракти? Вони у вас у “чорному” списку?

Таких контрактів було небагато, насправді виконується 99% біржових угод. Але аукціонний комітет запровадив поняття блек-листа. Механізм працює в такий спосіб. Якщо постраждала сторона пише лист на аукціонний комітет, біржу, яка не виконує контракти компанії, можуть бути внесені до чорного списку після відповідної перевірки. Але поки що таких прецедентів не було.

Якщо ви звертали увагу, у Прозорро всі контракти щодо газу скасували та переграли заново. Переграли за максимальними цінами. Зараз ціна газу в Європі почала падати – а ціни у нових контрактах ніхто назад не знижує. У цьому випадку я вважаю, що системі держзакупівель теж потрібно розвиватися, щоб не було таких ситуацій.

– Маніпуляції – це ваша проблема чи це проблема регуляторів – НКРЕКУ та НКЦПФР?

Треба чітко розуміти, що таке маніпуляція. Якщо учасник торгує, як іноді висловлюються, “повітрям” і робить це в рамках правил – зокрема на платформі Оператора ринку, не в нас – це не можна назвати маніпуляцією. Потрібно працювати та закривати дірки у правилах.

На біржовому ринку загалом значно менше можливостей для маніпуляцій, ніж у інших сегментах. Ціни складаються на відкритих торгах залежно від попиту та пропозиції.

Якщо ж відбуваються якісь навмисні дії, маніпуляції, як їх розуміє закон – тоді АМКУ, НКРЕКУ, Нацкомісія з цінних паперів мають заглиблюватись, перевіряти ці угоди та застосовувати санкції.

– Питання щодо індикаторів. Влітку була дискусія, що треба відмовлятися від одного індикатора – РСВ та переходити до якогось іншого. Що може запропонувати біржа?

Ми запустили індекс РДД – ринку двосторонніх договорів. Оператор ринку – індекс РВВ – на добу вперед. Наразі біржа запропонувала зробити з Оператором спільний інтегрований індекс IMI – integrated market index.

Має наступну логіку. Умовно береться за 100% обсяг, який торгується у нас і в Оператора ринку. Припустимо, 60% у нас та 40% у них. У таких самих пропорціях складається (індексний) кошик і вноситься по годинниках. Такий індекс виявився значно вищим, ніж наш індекс РДД, але нижчим, ніж РСВ. Виходить щось середнє.

Що він вирішує? Перше – навіть за обвалу РСВ цей індекс не такий волатильний. Якщо у Оператора будуть стрибки на 400%, то за IMI ми змоделювали, максимальні перепади – до 30%.

Друге – такий індекс може бути орієнтиром для учасників ринку, опцією, на яку можна перейти. Його можна закладати у контракти з кінцевими споживачами. Тобто зараз такі контракти – це РСВ мінус 2%. Але якщо РСВ обвалився, то учасник має сенс “дефолтнути” цей контракт. Спільний індекс можна закладати як формулу для торгів, щоб захиститись від сильної волатильності та спокійно працювати.

– У випадку із ринком газу – наскільки тут Україна може запропонувати індекс? Поки що у вас є місячні індикатори?

У нас є місячний індекс, зараз з’явився і щодобовий, нехай у цьому сегменті поки що й не така велика активність. Але ми сподіваємося, що з розвитком ринку короткострокові обсяги також збільшуватимуться.

Іншого бенчмарку, окрім нашої ціни та ціни імпортного паритету, на ринку немає. Усі звикли до цих індикаторів, їм довіряють. Тому потрібно лише покращувати якість, підвищувати ліквідність.

– Які інструменти для хеджування ви можете запропонувати учасникам ринку?

Довгий контракт на електроенергію – це той самий інструмент хеджування. Ти купив майбутній ресурс, розумієш, що стабільно отримуватимеш його за цією ціною протягом кварталу, півроку, року.

Інша ситуація – ми розмірковуємо над запуском індексу, коли не лише учасники реального сектору, трейдери заходять і купують, а щоб і спекулянти могли працювати за рахунок волатильності. Таким компаніям слід розуміти, як вони можуть вийти, закріпити офсетом цю угоду. Тому наші аналітики моделюють це у різних площинах. Якщо ми ухвалимо рішення, треба розуміти, що це впирається у питання з клірингом. Одне без іншого не дуже злетить. Це будуть паралельні процеси.

– Нацкомісія оптимістично оцінила, що вже на початку наступного року може бути запущена торгівля на індексах.

Насправді запустити безпоставочні інструменти технічно простіше, ніж постачання. Питання, хто буде їхнім основним споживачем, користувачем? Спекулянт? – Може бути. Наше глибоке переконання, що інструменти мають бути постачаними. 

Наші аналітики пропрацювали вже два місяці індекс лісу, бо до цього не існувало жодного бенчмарку. А тепер на нього можна буде спертися, якщо він підійде учасникам ринку. Тоді потрібно буде ухвалити стратегічне рішення щодо його запуску.

– Теоретично можливо, що ці індекси на інших біржах торгуватимуться?

Я вважаю, що з нами зараз складно конкурувати, бо ми багато сил, часу, грошей вклали у розвиток систем інструментів. Щоб дійти нашого рівня, потрібно 3-5 років.

Ми більше 10 років запроваджуємо європейські стандарти роботи на рівні біржі, пропонуючи сучасні інструменти, якісний сервіс та великий спектр біржових секцій. 

У той же час це конкурентний ринок. Перші торги з деревини вже пройшли і на іншому майданчику. Здорова конкуренція підштовхує нас та інші біржі до створення все кращого сервісу для учасників.

– Ми вище вже згадали можливу конкуренцію з Оператором ринку. Я був на форумі “Україна 30”, де ви називали свої умови такої конкуренції: допуск на РСВ, якщо Оператор виходить на РДД. Як зараз справи?

Ми залишаємось на тій самій позиції – умови мають бути рівними для всіх. Якщо оператор йде на наш сегмент, то він повинен отримувати ліцензію, сертифікати і так далі. Нічого складного у цьому немає. Але чому тоді сегмент РСВ має залишатися монопольним?

У багатьох країнах працюють два, три, чотири оператори. Наприклад, у Польщу, де історично 10 років оператором РСВ була Польська енергетична біржа, зайшов EPEX Spot, надав кращі інструменти, зробив дешевшу комісію для учасників, і частина з них перейшла до нього. У Болгарії схожий кейс – був державний оператор і була приватна біржа БРМ, котрі довго судилися. Закінчилося тим, що їх допустили на цей сегмент. 

Але якщо деякі наші депутати декларують, що вони за конкуренцію, пропонуючи допустити оператора на РДД, потрібно дотримуватися стратегії до кінця і пустити біржу на РСВ.

– А що зараз вам заважає піти до НКРЕКУ та отримати ліцензію на РСВ?

У закон про ринок електроенергії прямо прописано монополію Оператора ринку. Тому потрібно внести зміни до цього закону.

– Які біржові продукти ви могли б ще запропонувати?

УЕБ входить до Асоціації європейських енергетичних бірж. Там напрацьовуються моделі, які з’являться спочатку в ЄС, а згодом, швидше за все, і в нас. Тому ми знаходимося на першій лінії. Є кілька варіантів. Дивимося на майбутній ринок викидів СО2, а також ринок біопалива: пелети, брикети. За високої ціни газу цей ринок теж стає цікавим.

– За іншими продуктами – наприклад, з вугілля, нафтопродуктів – якась позитивна динаміка спостерігається?

ЄБРР нам не дуже радив вугілля, оскільки це “брудна” енергія. Ми не бачимо перспектив на цьому ринку, хоча є біржею, уповноваженою Мінекономрозвитку для торгівлі вугіллям.

Нафтопродукти – тут питання нашій державі. Наскільки вони бажають розвитку цього ринку. Оскільки коли відбуваються стрибки цін, одразу розпочинаються наради, регуляції, включається АМКУ та інше.

Я вважаю, що мають бути рівні правила гри, певні обов’язкові відсотки продажу для товаровиробників. Адже якщо подивитися на “Укргазвидобування” – їх ніхто не зобов’язував – але вони 100% ресурсу продають через біржу. Бо в них така політика. Вони прозорі. 

Насправді по цих сегментах ми досягли певної стелі, важко зробити щось нове.

– Із нового у вас деревина? Як розвивається цей напрямок? Я так розумію, у найближчих планах – запровадження індексу?

Так, ми плануємо запровадити індекс, над ним зараз працюють аналітики. 

Друге – ми працюємо над гарантуванням виконання угод, посилюємо деякі правила. Те, що було головним болем Прозорро, ми поступово виправляємо. Учасників, які не дотримуються контрактів, ми почали штрафувати. Далі вони потраплятимуть у блек-лист. Ми хочемо навести лад на цьому ринку.

Третій крок – ми хочемо запустити торги не лише квартальним ресурсом, а й довші форварда, наприклад, 6 та 12 місяців. Оскільки ніхто не знає, яка ціна буде угорі чи внизу, ми запропонуємо торгувати за формулою з прив’язкою до індексу.

Є великі споживачі, яким потрібно хеджувати обсяг, скажімо, 10 тисяч кубів на місяць. Яка буде ціна – невідомо, але їм у будь-якому разі потрібен ресурс, щоб не зупиняти виробництво. Тому, можливо, буде запущено довгі контракти та інструменти, які будуть йти з прив’язкою до індексу споту.

– Деревообробка заперечувала, що хотіла б працювати за прямими контрактами.

Прямі контракти – це завжди тінь. Але якщо ми говоримо про великий бізнес, який робить фанеру, ДСП і так далі – вони купують все у білу та сплачують великі податки.

Цей ринок також еволюціонує. Якщо не прийматимуться неправильні рішення, є нормальні перспективи, що ринок можна повністю вивести з тіні.

Ми запускали подібні ринки, той самий ринок газу, запроваджували цивілізовані інструменти, спираючись на європейський досвід. Я не бачу, чому це не можна робити на ринку лісу. Тим більше, що його ефективність зросла. Держава завдяки біржовій торгівлі додатково заробляє сотні мільйонів гривень.

– І постачання можна забезпечити?

Так. Лісгоспи мають план рубок і не можна продати більше, ніж у ньому передбачено. Ми посилюватимемо вимоги для сторін, штрафуватимемо, додаватимемо в блек-листи і не допускатимемо до торгів при порушеннях. 

І дзеркальна відповідальність має бути і для лісгоспів. Оскільки вони іноді намагаються продати продукцію не такої якості. Дерево під дощем пролежало, покупець приїжджає забирати, а воно вже “синє”. Тому у нас є спеціально виділені люди, які відповідальні за постачання. Роблять акти із фотографіями. Над такою прозорістю процесу ми зараз працюємо.

– Коли ми минулого разу зустрічалися, ви казали, що ваші основні доходи – це від майданчика у “Прозорро.Продажі”. Як зараз справи, як змінилася структура доходів?

Якщо подивитися на жовтень, то за підсумками жовтня зі всіх майданчиків Прозорро – ми все ще номер один. На інших ринках ми також заробляємо, Прозорро не дає нам основну частку заробітку. Але це непоганий ринок, перспективний. Тим більше, що там запускаються нові піднапрямки – земля, оренда нерухомості. Хоча я ідеологічно вважаю, що вони мають торгувати якимись не стандартизованими речами, а біржа має торгувати стандартизованими.

Тому загалом ми з упевненістю дивимось у майбутнє. Головне, щоб наш уряд та регулятор не повертали з європейського шляху розвитку країни.

– Які у вас плани на інвестування та розвиток, які ви могли б назвати? І чи достатньо вам власні кошти для їх реалізації?

Так, нам поки що достатньо власних коштів. Більше того – ми інвестуємо у деякі напрямки, наприклад, вивчаємо ринок біопалива. Багато інвестуємо у ІТ. Поки нам більш ніж достатньо власних коштів є запас, подушка міцності.

Ми перебуваємо в постійних переговорах з якимись великими європейськими біржами. Для нас партнер повинен відігравати і стратегічну роль. Щоб це був не просто портфельний інвестор, а партнер із експертизою, програмою, програмним забезпеченням тощо.

– Пройшло три місяці, як НКЦПФР стала вашим регулятором і ви отримали ліцензію. Щось змінилося у вашій роботі?

Так, ми вже не монополіст, як це було за короткий проміжок часу, поки колеги отримували ліцензії.

Ми вважаємо, що добре зробили своє домашнє завдання. А вже завдання ринку – оцінити. Ці три місяці дали нам зрозуміти цей ринок, набратися додаткової експертизи, хоча й до цього, наприклад, у пілотному проекті у сегменті лісу на Київщині ми торгували 75%, а ще 25% були на Прозоро. Нині ми торгуємо по всій Україні.

– А нова звітність у зв’язку з появою нового регулятора – це не надто затратно для біржі? Її давні підопічні, фондові біржі, часто скаржаться на надмірність звітності.

Треба бути дуже обережним, щоб регулятор допомагав розвивати ринок, робити його прозорішим, а не почав поводитися як слон у посудній крамниці. Ми бачимо, що лишилося від фондового ринку. І не хочемо, щоби це повторилося з товарним.

Фото: Mind.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.