На минулому тижні лісництва по всій країні розпочали осінню висадку нових дерев. Програма президента “Зелена країна” стартувала, – пише на Цезор.Нет блогер, експерт у лісовій галузі, учасник робочої групи при Мінагрополітики з питання реформування підходів до управління лісовими ресурсами, голова Біржового комітету товарно-сировинної біржі “Сумська ресурсна біржа” Даніїл Маландій.

Від урядовців і парламентарів постійно чую, що вона вельми складна. ЄС ухвалив рішення до 2030 року висадити 3 млрд дерев. Ми за три роки збираємося самотужки посадити 1 млрд!

Лісовому господарству доведеться збільшити висадку мінімум у кілька разів. Дуже добре, що керівник Держлісагентства усвідомлює масштабність виклику, готовий брати відповідальність і гарантувати президенту результат.

Уже зроблено досить багато. Вирішили питання землі, фінансування, будують 9 сучасних насіннєвих центрів для вирощування сіянців європейської якості, закуповують нову техніку.

Але програма президента не єдиний виклик! Керівнику агентства потрібно провести реформу: збільшити лісгоспи, скоротити адміністративний апарат, завершити процес диджиталізації галузі, удосконалити електронний облік деревини, запровадити невиснажливі європейські технології заготівлі… Цей колосальний перелік завдань можна продовжувати і продовжувати! Як успішно реалізувати все, що заплановано? Як змусити систему змінюватись? Адже в цій галузі працює більш як 100 тисяч осіб. Функціонують тисячі переробних приватних підприємств. Важливими є дії місцевої влади. Це величезний механізм, який звик жити за певними правилами й іноді надзвичайно вперто опирається новаціям і реформам.

Відповідь проста – потрібні не лише бажання та професіоналізм керівництва агентства, але й ВПЕВНЕНІСТЬ усіх стейкхолдерів у тому, що завтра ця галузь не матиме нових керівників і замість плану реалізації програми президента не почнуть, як це бувало раніше, вимагати план стосовно “відкатів”.

А такої впевненості й досі немає!

Навколо посади керівника агентства вже кілька місяців відбувається незрозуміла гра. У минулому місяці Кабмін вже вдруге оголосив кадровий конкурс, і вже вдруге на нього подають документи ті самі люди – Юрій Болоховець, Володимир Бондар, Микола Салівончик (із нових кандидатів – лише Андрій Білоус). Знову галуззю ширяться чутки, нібито один із кандидатів домовився “з ким треба” і вся конкурсна процедура “заточена” під нього.

Читайте також: Кандидати на голову Держлісагенства – допущені всі

Слід сказати кілька слів про кожного кандидата.

Микола Салівончик керував до 2018 року Рокитнянським держспецлісгоспом у Рівненській області. Причина звільнення – порушення фінансово-господарської діяльності підприємства. У листопаді 2018 року новий директор Борисовець повідомив у регіональне Управління захисту економіки Національної поліції України, що попереднє керівництво створило кредиторську заборгованість більш ніж 4 млн грн. перед чотирма юридичними особами. Умови договорів з підрядниками, як зазначається у листі, є невигідними для лісгоспу та мають на меті “вимивання” коштів з держпідприємства, яке внаслідок цього доведено до фінансової неспроможності та не здатне нормально продовжувати господарську діяльність.

Андрій Білоус – завідувач кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування. Особисто я не проти науковців, однак минулого року ми вже мали на посаді керівника лісагентства завідувача кафедри Бережанського агротехнічного інституту Василя Кузьовича. Кабмін дуже швидко з ним розпрощався.

Володимир Бондар – фактичний керівник агентства у 2017–2019 роках. Саме його на минулому конкурсі комісія Національного агентства з питань державної служби обрала одним із фіналістів. З яких таких причин?

Спробуємо проаналізувати основні показники роботи лісової галузі у 2019 році за часів Бондаря та у 2021 році за керівництва Болоховця.

Обсяг незаконних рубок: за 2019 рік – 118 тис. м3, за 6 місяців 2021 року – 8,8 тис. м3 (реальна ефективність боротьби з “чорними лісорубами”).

Площа і кількість пожеж: у 2019 році – 1065 га (1261 загорянь), за 9 місяців 2021 року – 213 га (479 загорянь) (зниження площі пожеж вп’ятеро завдяки масштабним інвестиціям у матеріально-технічну базу й ефективному професійному управлінню).

Надходження до бюджету податків та обов’язкових платежів: за 9 місяців 2019 року – 4,7 млрд. грн, за 9 місяців 2021 року – 6,1 млрд. грн. (якість управління, детінізація, боротьба з корупцією).

Дохід від реалізації продукції: за 9 місяців 2019 року – 11,4 млрд. грн, за 9 місяців 2021 року – 14,9 млрд. грн.(продаж деревини на прозорих електронних аукціонах замість корупційних прямих договорів).

Середня зарплата (мотивація персоналу, якість кадрів, боротьба з корупцією) – 10,5 тис. грн., у 2021 році – 15 тис. грн.

А ось вам декілька цитат із рішення Рахункової палати від 17 грудня 2019 року № 37-3, які пояснюють низькі показники роботи у 2017–2019 роках:

Моніторинг лісів у 2017–2018 роках та І півріччі 2019 року не здійснювали. Отже, інформації про реальний стан лісів, тобто їхній кількісний і якісний склад, немає.

Завдана незаконними вирубками загальна сума шкоди – 736 млн гривень. Показник відшкодування завданих збитків не перевищує трьох відсотків…

Фінансовий результат діяльності підприємств у 2018 році становив 475,3 млн грн., що на 5% менше показника 2017 року і на 19% – 2016 року та має тенденцію до зменшення.

Тобто за три роки “керування” (з 2017 до 2019 року включно) доходи лісгоспів впали майже на 20%!!! Вкрадено майже мільярд гривень! І це лише те, що офіційно зафіксовано. Оце так ефективний менеджмент!

Мені цікаво – конкурсна комісія НАДС вивчала цей документ?

Чи аналізували інші “здобутки” керівництва тих часів? Такі як, наприклад, корупційні “прямі” договори, які повернули у 2018 році абсолютно свідомо, контрабанду лісу, злочинне знищення Карпат, провалену протипожежну роботу, через що в країні у 2020 році відбулись страшні пожежи, які знищили десятки тисяч гектарів лісу. Чого варте лише тримання на керівних посадах одіозних персонажів, якими є Сиса, Курінський, Мурга? Яких Зеленський після обрання його президентом особисто звільняв із посад!

Читайте також: УТЕСІСТЕМ оштрафований у розмірі 1% від обігу – АМКУ

У 2019 році я брав участь у конкурсі на посаду і заступника, і голови лісагентства. Дуже добре знаю, що процедура відбору формальна й умовна. Найбільше балів отримує той кандидат, хто заздалегідь знає питання і відповіді, за які члени комісії гарантовано поставлять максимальний бал. Це певна гра – виграє той, хто домовився з круп’є.

Коли на конкурс приходять нові люди, “договорняк” ще можна протягнути.

Але в нашому випадку тут кандидати, які вже пропрацювали на посаді не два і не три місяці. Тож всім зрозуміло, що такі бали нічого не варті, бо є конкретні результати їхньої роботи, які дуже просто перевірити й оцінити!!!

Тому якщо і на другому конкурсі хтось спробує зіграти в “договорняк” – реакція, впевнений, буде жорсткою, адже це зрив програми президента України. Є чітка позиція представників профільних Комітетів Верховної Ради України, які опікуються проблематикою відродження лісів: повернути у лісову галузь старе керівництво – це відверта диверсія проти країни та її лідера. Немає сумніву, що в Офісі Президента також зроблять усе можливе, аби не допустити диверсії проти команди Володимира Зеленського та повернення кадрів часів Порошенка. 

MISURA.FUN може не розділяти позицію авторів. Відповідальність за виклад несуть автори текстів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.