29 вересня, в рамках міжнародної виставки лісової, деревообробної та меблевої промисловості ЛІСДЕРЕВМАШ відбувся третій Всеукраїнський лісопромисловий  форум, ініційований ГО «Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини», – пише на порталі “Відкритий ліс” Голова Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Львівщини Микола КОГУТ.

Перший форум відбувся рік тому. Чи була необхідність проводити третій форум? Кількість учасників, високий рівень доповідей та якість дискусії підтвердила його необхідність. Дехто сумнівався в доцільності такого заходу, але є актуальні проблеми і певні процеси, які необхідно було обговорити із залученням усіх сторін: лісівників, деревообробників, бірж, представників влади, науковців. Зробити це відкрито і публічно.

Отже головними темами форуму стали новий законопроект «Про ринок деревини», відміна мораторію на експорт кругляка та торги на Українській енергетичній біржі.

Навесні у Львові на другому лісопромисловому форумі ми обговорювали два законопроекти «Про ринок деревини». Перший був розроблений за участі асоціацій деревообробників і враховував інтереси підприємців. У другому (так скажімо, «міністерському») йшлося більше про електронну торгівлю, а не регулювання ринку деревини. З цього приводу на «Арена Львів» точилися справжні баталії (на щастя, лише словесні).

Тоді нам вдалося переконати заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдана Боруховського, що деревообробникам більш важлива суть правил торгівлі, а не їх обгортка. Я сприймаю це як головне досягнення другого лісопромислового форуму.

Цього разу заступник Міністра доповів про розробку об’єднаного проекту Закону України «Про ринок деревини» № 4197-д, в який, зокрема, за наполяганням деревообробників закладено можливість укладання оферти. Закон зареєстровано у Верховній Раді і розглянуто комітетом з питань економічного розвитку.

Окрім того, Богдан Боруховський повідомив, що до 2025 року Міністерство планує відокремити деревообробні цехи лісгоспів у окремі підрозділи. Таким чином, вони будуть закуповувати деревину на загальних умовах з іншими учасниками ринку. Але, на переконання асоціацій, зробити це необхідно набагато раніше.

Перший заступник голови Держлісагентства окреслив ряд проблем у торгівлі деревиною та яким чином відомство намагається їх вирішити. Зокрема є претензії до покупців, які виграють лоти, але не платять та не забирають продукцію вчасно. Для запобігання маніпуляцій та зважаючи на різкі коливання цін було вирішено, що граничний термін відвантаження лотів – один місяць після закінчення кварталу, після чого угода має бути розірвана. На зауваження, що часом покупцям важко отримати виграні та сплачені лоти, пан Віталій запевнив, що такі звернення, в разі їх отримання, розглядаються і вживаються адекватні заходи. Вже є прецеденти жорстких адміністративних покарань директорів лісгоспів за невиконання угод.

Віталій Пунь також визнав, що найкращим виходом є ухвалення нормативного акту, який би регулював торгівлю деревиною, зокрема відповідальність всіх сторін.

Науковці Національного лісотехнічного університету України Володимир Маєвський та Василь Солонинка досить детально проаналізували сучасний стан лісопромислового сектору та які є резерви розвитку: кількісні, а головне якісні. Цікавим був аналіз проекту Закону «Про ринок деревини» 4197-д. До останнього багато критичних зауважень.  

Не зважаючи на те, що законопроект у новій редакції істотно додав у якості, він містить терміни, які необхідно привести у відповідність до стандартів та технічних умов України, зокрема гармонізованих з ЄС (як-то: деревина, коефіцієнт перероблення деревини та виробів з деревини, коефіцієнт трансформації тощо), щоб уникнути їх вільне тлумачення. Також необхідно попрацювати над суто технічними аспектами, коли йдеться про розміри та якість лісоматеріалів.

Найголовнішим зауваженням до проекту Закону «Про ринок деревини» є те, що згідно «Прикінцевих положень» Кабмін протягом трьох місяців має забезпечити прийняття Порядку продажу деревини, Порядку декларування операцій з деревиною, Порядку експорту окремих виробів з деревини та інших нормативно-правових актів, передбачених цим Законом. Може статися так, що вказані нормативні документи можуть перекреслити весь позитивний ефект від запровадження законопроекту.

Саме тому асоціації деревообробників наполягають на тому, щоби визначений «Прикінцевими положеннями» перелік нормативних актів був узгоджений із деревообробниками і лісівниками та ухвалений одним пакетом із Законом «Про ринок деревини».

Як відомо, Україна програла спор Європейського Союзу щодо мораторію на експорт необробленої деревини. Позицію Міністерства економіки з цього приводу висловив заступник Міністра, Торговий представник України Тарас Качка.

За словами Тараса Качки, при ухваленні мораторію та обґрунтування його необхідності було допущено ряд прорахунків, які дали підстави європейській стороні стверджувати, що мораторій суперечить статті 35 Угоди про асоціацію, яка передбачає заборону кількісних обмежень експорту у торгівлі між сторонами. 

Тарас Качка повідомив, що мораторій повинен бути ухвалений у «прийнятні строки». Прийнятним європейська сторона вважається термін до одного року, після чого можливі зустрічні обмеження, що вкрай небажано. Проте доповідач запевнив, що ні він, ні Міністерство не є ворогами деревообробників, а тому пропонують своє бачення проблеми.

Зверніть увагу на іншу частину постанови Арбітражної групи, яка визнала обмеження Україною у 2005 році експорту «цінних і рідкісних» порід  таким, що є добросовісним та відповідає правилам Світової організації торгівлі та Угоді про асоціацію (хоча рекомендує внести ці 10 порід в Червону книгу України).

Тобто, на переконання заступника Міністра економіки, мораторій на експорт необробленої деревини необхідно замінити іншими ефективними інструментами регулювання. Наприклад, екологічними обмеженнями, які добре корелюються із останніми ініціативами Президента України про збереження лісів та збільшення їх площі.

Про закладені у законопроект 4197-д підводні камені та інструменти регулювання експорту необробленої деревини доповіла Алла Оборська, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри таксації лісу та лісового менеджменту НУБіП.

Стаття 26 забороняє:

  • вивезення за межі митної території України деревини порід дерев, занесених до Червоної книги України, виготовлених із неї лісоматеріалів та окремих виробів з них.
  • вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та окремих виробів з деревини у випадку, якщо деревина була заготовлена в межах територій та об’єктів.

Якщо з першим пунктом все зрозуміло, то другий означає заборону експорту широкого переліку виробів із деревини, заготовленої на території природно-заповідного фонду (коди 4402, 4404, 4406, 4407, 4408, 4409, 4410, 4411, 4412, 4415, 4416 00 00 00 УКТЗЕД).

Згідно статті 29 допускається експорт лісоматеріалів необроблених за умови заготівлі деревини виключно під час здійснення вибіркових рубок головного користування в лісах штучного походження в межах областей де показник захисної лісистості є не меншим від встановлених нормативів і за умови підтвердження відсутності на ділянці проведення рубок видів, занесених до Червоної книги України. Лише те, що вибіркові рубки складають 9% від головного користування і 3% від всіх рубок, свідчить про фактичну заборона експорту необробленої деревини (що вже казати про червонокнижні види флори і фауни).

Залишається зрозуміти яким чином буде вказуватися походження деревини із природно-заповідного фонду і вибіркових рубок у лотах та товарно-транспортних накладних?

Також із законопроекту незрозуміло хто встановлюватиме норми витрат деревини, недотримання яких є підставою відмови видачі сертифікату походження.

Вчергове переконуємося в тому, що Закон і супровідні нормативні акти КМУ необхідно розглядати і ухвалювати пакетом!

У другому тематичному блоці Валерій Подкоритов, генеральний директор ТОВ «Ванеса» зробив глибокий аналіз світових цін на деревину і пиломатеріали. В усьому світі вони вже суттєво впали, а в Україні –  не спішать. За рівнем цін на пиловники хвойних порід Україна обігнала Австрію, Німеччину, Канаду, Фінляндію, Швецію.

Читайте також: Лісу немає, але ви тримайтеся!

Виключно аукціонна торгівля деревиною, на переконання доповідача, на сьогодні є несправедливою: ніколи не купиш те, що потрібно або купиш те, що вийде і по завищених цінах, коли вся додана вартість вже перейшла продавцю. На аукціонних торгах ціну визначають конкуренти, часто керуючись мотивацією дуже далекою від економіки.

Особливою темою для розмови є формування біржових бюлетенів. Наприклад, недобросовісні продавці-лісгоспи виставляють на торги соснові круглі лісоматеріали діаметром 15-19 см класом якості А і В, яких не існує в природі. Лоти-мікси по 10-30 позицій за розмірами і якістю є неприпустимими. Стартова ціна лота може здаватися прийнятною, але при відвантаженні, за рахунок збільшення продавцем частки дорогих сортиментів, ціна істотно (часом на 500 і вище гривень за куб) підвищується. Існують і інші методи маніпуляцій, які необхідно усунути.

Всі ці моменти мають бути врегульовані у правилах торгівлі.

У тематичному блоці  «Електронні аукціони» найбільше уваги дісталося Костянтину Шевчуку, заступнику директора Української енергетичної біржі. Він доповів про успіхи у торгівлі (що не дивно, оскільки вони є монополістами), про корективи, які вносяться на вимогу продавців та покупців.

Зокрема є великі претензії щодо складності та затягування термінів реєстрації нових учасників торгів. Костянтин Шевчук інформував присутніх, що реєстрація на біржі була максимально спрощена, але ліцензія на проведення торгів передбачає виконання Закону України «Про запобігання та  протидію легалізації (відмиванню) доходів…». Найбільше негативу деревообробників викликають складності із поверненням гарантійних внесків. Якщо на інших біржах процес відбувався автоматично, то Українська енергетична вимагає надавати окрему заявку на повернення коштів, і навіть після отримання заявки зволікала із їх поверненням. На це заступник директора біржі повідомив, що більшості внески вже повернуто і найближчим часом питання буде закрито.

Були презентовані нові біржові продукти, як-то річний і піврічний план поставки. На жаль, ці послуги недоступні малому бізнесу, а призначені для крупних підприємств, яких в галузі не більше 1%.

На жаль, як і «Прозорро.Продажі», Українська енергетична біржа не контролює виконання біржових угод і не співпрацює із підприємцями і лісгоспами безпосередньо у регіонах, як це відбувалося на місцевих біржах.

Закривала форум доповідь Марії Маги – голови Асоціації «Національна Система Лісової Добровільної Сертифікації», яка нагадала нам, що використання лісових ресурсів має бути відповідальним.

Хочу подякувати всім спікерам і учасникам форуму.  Особливу вдячність висловлюю підприємцям, які надали посильну допомогу для організації заходу. Вважаю, що форум був змістовним, продуктивним і корисним для всіх його учасників. Тішить факт, що на попередньому форумі нам вдалося знайти порозуміння у деяких питаннях і стати на крок ближче до запровадження цивілізованого ринку деревини. І є надія, що так буде надалі. Сподіваюся, резолюція третього Всеукраїнського лісопромислового форуму буде врахована авторами законопроекту та Урядом при розробці пакету нормативних актів до Закону «Про ринок деревини».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.