29 вересня в Києві в ході міжнародної виставки лісової, деревообробної та меблевої промисловості «ЛІСДЕРЕВМАШ» пройшов Третій всеукраїнський лісопромисловий форум на тему: «Сучасний ринок деревини в Україні, проблеми та шляхи їх вирішення».

Головна ж проблема лісового ринку України сьогодні полягає в недостатньому забезпеченні деревообробних підприємств сировиною, в першу чергу пиловочником хвойних порід,

ділиться власним баченням вітчизняної проблематики директор деревообробного підприємства “Ванесса” Валерій ПОДКОРИТОВ.

“Якщо в 2020 р відзначалася досить низька реалізація хвойного дерева, опускаючись іноді до 32%, то з кінця I кварталу-початку II кварталу 2021 року його раптом різко стало не вистачати, в зв’язку з чим ціни на необроблену деревину пішли різко вгору на 350 %, а максимальні ціни іноді перевищували і 500%. При цьому більшість деревообробних підприємств після минулих торгів по IV кварталу залишилися без деревини.

Дефіцит круглого лісу подібно вершині айсберга у всіх на виду

А ось 90% факторів, що стали його причиною приховані від загального огляду. До цих факторів можна віднести:

  1. Річний обсяг заготівлі круглих лісоматеріалів.
  2. Розподіл заготовлених лісоматеріалів між споживачами.
  3. Організація ефективної торгівлі круглими лісоматеріалами.
  4. Культура торгівлі, що виключає шахрайські технології по накручування цін.
  5. Контроль, аналіз та облік за ефективністю використання необробленої деревини;
  6. Відкрите, доступне та оперативне інформування учасників ринку про стан ресурсу необробленої деревини за породами і сортиментної структури: наявність, випуск, залишок, котирування цін.
  7. Прийняття додаткових заходів щодо забезпечення деревообробних підприємств необхідною сировиною.

Перераховані фактори повинні знайти своє відображення в правилах торгівлі необробленою деревиною, які волюнтаристськи постійно змінюються різними владними центрами впливу і як правило, без урахування загальнодержавного блага.

В даний час на порядку денному знаходиться розгляд Верховною Радою проекту закону № 4197-д «Про ринок деревини», який повинен визначити нові правила торгівлі необробленою деревиною, що враховують вже процедуру експорту круглих лісоматеріалів. Закон може стати як за здравіє деревообробки, так і за її упокій. А оскільки це справа не в Божих руках, а людських, то у більшості учасників Форуму було багато сумнівів і питань до присутніх урядових топ-чиновників, оскільки всі розуміли, що людина грішна, а вже чиновники тим більше.

На Форумі активні деревопереробники намагалися з’ясувати велику сермяжну правду про реальні перспективи лісового ринку, але повністю з’ясувати її так і не вдалося. Зазвичай блискучий оратор пан Боруховський на цей раз чомусь не відзначався, а обмежився лише привітанням учасникам Форуму, трохи послухав, а незабаром і відкланявся. Як то кажуть, спасибі і на цьому.

1-й заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Богдан Боруховський. Фото: Facebook

Від першого заступника голови Держлісагентства учасники форуму на прямі запитання відвертих відповідей не отримали.

Перший заступник голови Держлісагентства Віталій Пунь. Фото: Facebook

Честь урядового мундира блискуче захистив лише Тарас Качка, заступник міністра економіки, який досить переконливо і аргументовано відповідав на гострі питання і практично зняв напругу, витає серед учасників форуму і розрядив обстановку, запевнивши, що в Кабміні і в Верховній Раді проблеми зі скасуванням мораторію на експорт круглого лісу вирішують і що скасування мораторію не так страшна, як її малюють. Головне грамотно і з урахуванням інтересів України розробити протокол оформлення круглих лісоматеріалів на експорт. Новий проект Закону з урахуванням передбачуваної 50% оферти на закупівлю лісу за прямими договорами повинен стати рятувальним кругом для деревообробних підприємств в умовах скасування мораторію. Але громадянам, які звикли до постійного обману з боку влади під виглядом проявленої турботи, в почуте насилу вірилося.

Заступник міністра економіки Тарас Качка. Фото: Facebook

Також жвавим було спілкування з організаторами торгівлі необробленою деревиною та особливо з Українською енергетичною біржею в особі заступника генерального директора Костянтина Шевчука. Біржа анонсувалася як новий фінансовий інструмент на ринку для залучення інвестицій. На практиці ж вона нічим не відрізняється від попередніх їй бірж. Ті ж спекулятивні операції з космічним зростанням цін, про які аналітик біржі з гордістю повідомляє, що вони зросли на 530% і збільшили дохід державі в десять разів. Так, при застосуванні ядерної зброї ефективність теж приголомшлива, а ось наслідки страшні. Як би і тут подібне не повторилося з зупинкою всієї деревообробної галузі, крім державної, де ціни на деревину, а відповідно і собівартість готової продукції в три рази нижче, ніж у приватних деревообробних підприємств. Свого роду ціновий геноцид своїх же громадян.

Заступник гендиректора УЕБ Костянтин Шевчук. Фото: Facebook

Правда, Костянтин Шевчук презентував нові біржові продукти своєї компанії, в тому числі можливість закуповувати деревину в межах річного ресурсу заготівлі деревини. Непогано б було, якби УЕБ через своїх регіональних агентів організувала б ще реалізацію необробленої деревини в регіонах відповідно до їх планами розвитку малого і середнього бізнесу відповідно до виділеного для цього ресурсом. А якби вона встановила реальну відповідальність учасників торгів за виконання регламенту і договорів, то було б взагалі чудово.

Необхідно припинити триваюче процедурне зловживання у вигляді вимоги продавців до покупців про «попередній огляд» деревини, як передумови допуску до участі у аукціонах (наприклад: аукціон № 8392),

– вимагає відомий деревообробник з Волині Олександр Місюра, вказуючи, що з новою біржею ТОВ “УЕБ”, яка єдина отримала ліцензію на торгівлю деревиною, виникли старі “нові” проблеми.

Мова йде про запроваджений завдяки активному лобізму львівських деревообробників так званого “попереднього огляду” деревини.

Олександр Місюра. Фото: Facebook

Вказана формальна вимога – оглянути деревину перед участю у електронному аукціоні, має бути правом, а не обов’язком потенційного покупця, більше того – не може бути підставою для фізичного недопуску зацікавленої особи до участі у аукціоні.

Електрона площадка, якщо одночасно приймає участь велика кількість учасників або значна кількість лотів – працює некоректно.

Тобто, не спроможна фізично працювати з великим об’ємами інформації та даними, які важливі для деревообробників в контексті необхідності прийняття рішень щодо ставок за лоти. Нещодавні торги ресурсом ДП «Вигодцьке лісове господарство» Івано-Франківської області.

Більшість торговельних електронних площадок (бірж) щодо яких були нарікання про зловживання під час торгівлі деревиною, на жаль, інтегрувалися в роботу ТОВ «УЕБ» і стали її агентом.

Йдеться про такі товарні біржі, як «Житомирські торги», «Рівненська універсальна центральна», «Суренж» та інші, котрі, на нашу думку, систематично допускали зловживання: таємні торги деревиною, торгівлю за заниженими цінами та «ручний» розподіл деревини тощо.

Задля відновлення нормальних ділових господарських стосунків та для безперешкодної участі у аукціонах, встановлення довіри поміж державними та приватним суб’єктом господарювання у сфері використання природних ресурсів – лісів, просимо врахувати даний відгук у формуванні подальшої управлінської політики,

– пропонує Олександр Місюра.

Кажуть, що з 2025 р деревообробних підприємств в лісовій галузі не буде

Живі передання, а віряться насилу. Нові правила торгівлі необробленою деревиною у вигляді Закону про лісовий ринок вже розробляються сім років, але крім великої кількості проектів на виході так нічого і не з’явилося. Зате маніпуляції з цінами, які дозволяють продавцям необробленої деревини незаконно, а по суті шахрайськи, накручувати ціни на продукцію, що продається за рахунок самовільного трактування якості продукції живуть і процвітають.

Торгівля круглим лісом вже давно стала чимось на зразок авгієвих стайнь, які потребують ґрунтовного чищення. Причому Геракла для цього не потрібно. Цілком достатньо суворого і точного дотримання порядку і правил, встановлених законами та іншими нормативними документами. Незважаючи на велику кількість регламентують нормативних документів вся складність полягає у виконанні і контролі.

Це начебто, як Біблія є, але не всі живуть відповідно до її заповідями. Багато грішать по-чорному і їм за це ніякої кари не передбачено, крім небесної. У торгах же грішать більше в грошовому форматі, відбуваються порушення, які вже конкретно караються кримінальним кодексом, але його теж багато хто не хоче шанувати. Гаразд, не спійманий – не злодій! Тут нікого і ловити не треба. Шахраї на ловця самі біжать. Наприклад, аукціонний або біржовий бюлетень можна читати, як Нострадамуса.

Дивишся в аукціонний бюлетень і відразу, як в книзі пророцтв, бачиш хто шахрай, а хто чесний продавець. Якщо бачиш, що продавець виставив соснові круглі лісоматеріали діаметром 15-19 см класом якості А і В, знайте, лісу такої якості немає в природі. Гаразд би ще, якщо він продавався по одній ціні з лісом якості С, але він продається з відповідною ціновою накруткою, а це вже ознака шахрайства.

Або в аукціонну моду увійшло виставляти короткі круглі лісоматеріали (до 3 м) і довгі 3-6 м по одній ціні, вказуючи довжину 1-6 м або 2-6 м, хоча короткі колоди повинні коштувати, як мінімум на 30% дешевше.

Лоти-мікси (10-30 позицій за розмірами і якістю) це взагалі золотий клондайк для продавців. При формуванні середньої за стартову ціну лота за рахунок майстерно підібраною пропорції сортиментів показується приваблива середня ціна, а при відвантаженні за рахунок вже інших пропорцій ціна значно підвищується. Наприклад, ви придбали на аукціоні 1000 м3 круглих лісоматеріалів, піднявши ціну на +500 грн, а продавець при відвантаженні за рахунок уже нової вигідною йому пропорції піднімає вам ціну на кубометрі ще на +500 грн і мільйон з вашого рахунку тю-тю. При цьому половину з нього ви віддали добровільно, а другу у вас просто забрали без вашого відома. Якщо ви це залишили без наслідків, то це може стати системою. Продавці люблять поступливих покупців.

За результативністю з «міксами» може зрівнятися лише пересортиця, коли більш низькоякісний ліс продається за ціною більш якісного лісу. Крім відкритої пересортиці, яка вже згадувалася вище, може бути ще прихована пересортиця, частка якої може становити 30%.

І таких прийомів маніпуляцій вистачить на складання цілого посібники: «Як вкрасти мільйони». Але якщо ця допомога читати під іншим кутом сприйняття, то його можна назвати і «Як зберегти свої мільйони».

По-іншому це явище можна назвати культурою торгівлі. І з біржового бюлетеню відразу видно, хто з продавців володіє цією культурою, а хто ні. З першими можна спокійно працювати, не побоюючись наслідків, з другими потрібно завжди бути напоготові. Якщо вже у відкриту обманюють, значить це хлопці без гальм і потай тим більше обдурять.

Описане безкультур’я легко лікується організаційними і адміністративними заходами.

Якщо воно досі існує, це говорить про те, що керівництву галузі та організаторам торгів це вигідно, тому що воно приносить свої дивіденди, а гроші, як відомо, не пахнуть.

Питання, чи є круглий ліс біржовим товаром, а відповідно торгівля необробленою деревиною біржовою, залишилося відкритим. З огляду на, що круглий ліс не вкладається в прокрустове ложе стандартизації і кожна партія лісу фактично є авторською, як від кутюр, то начебто немає. Але якщо комусь це дуже треба, то як не подбати своєї компанії.

За великим рахунком аукціонна форма торгівлі сировиною є несправедливою, ніколи не купиш, то що треба або купиш, що дістанеться і за дуже високою ціною, при якій вся додана вартість деревообробки вже перейшла до продавця. Тому найвищі ціни на круглий ліс утворюються в тих країнах, де діє аукціонна або біржова форма торгівлі: Білорусь, Литва, Польща, Україна з річним зростанням цін від + 200% до + 300% і більше. У країнах, які торгують круглим лісом за прямими договорами, зростання цін більш помірний: від + 4% до 55%. У перших основний заробіток отримують на сировину, у других на готової продукції. Чи не тому прямі договори оголосили корупційними, щоб отримувати надприбутки з монопольної торгівлі круглим лісом? При прямих договорах зростання ціни можливий за обопільною згодою сторін, на аукціонних торгах ціну визначають конкуренти, часто керуючись мотивацією дуже далекою від економіки.

З іншого боку, правила торгівлі – творіння рук людських, які завжди можуть їх виправити і вдосконалити, особливо при наявності комунікацій і зворотного зв’язку. Профільні асоціації деревообробників повинні стати таким комунікатором зі зворотним зв’язком для влади і взяти найактивнішу участь в цьому процесі.

Третій Всеукраїнський лісопромисловий форум пройшов на висоті, як і попередні

Ці форуми вже стали доброю традицією зустрічей і обговорень нагальних проблем деревообробників з представниками влади. І головна заслуга в цьому безумовно належить Львівській асоціації деревообробників, яка з регіональної практично стала вже Всеукраїнської асоціацій. Кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе. Так може на основі Львівської асоціації створити Всеукраїнську асоціацію, який по суті вона вже давно і заслужено є?

Триває Третій всеукраїнський лісопромисловий форум. Фото: Facebook

Що стосується світового ринку пиломатеріалів, то експерти прогнозують, що він буде і далі розвиватися, в 2021 році зросте до 140,47 млрд доларів при середньорічному темпі зростання в 9%. Очікується, що в 2025 році ринок досягне 179,7 млрд доларів при середньорічному темпі зростання 6%.

Головні потоки пиломатеріалів будуть спрямовані на північноамериканський ринок і Азію. При цьому основним виробником і експортером пиломатеріалів залишається Європа, роль якої буде тільки зростати. Перспективи для українських виробників пиломатеріалів прекрасні. Вони знаходяться в потрібному місці і в потрібний час. Справа за малим – де взяти пиловник?”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.