Поки у сфері продажу деревини не буде своїх закріплених законом правил – хаос у торгівлі цим стратегічним для держави ресурсом все серйозніше впливатиме на деревообробну та меблеву галузь. Різні групи впливу в коридорах влади наввипередки  намагаються перетягнути ковдру на себе та впровадити своє бачення ринку в ручному режимі.  Перетягування канату триває вже більше двох років, – пише Юрій Дюг,  координатор ініціативи “За ринок деревини”, менеджер агенції “ІнвестІнРівне”.

А поки «стейкхолдери» у Києві чубляться, а у деревообробників в регіонах вже не просто чуби тріщать, а звільняється та виїжджає за кордон значна персоналу. Про всі перипетії на ринку деревини можна було б зняти хороший гостросюжетний серіал. А чому ні? Так принаймні набагато простіше пояснити більшості українців, що відбувається. І чому бездіяльність може привести до катастрофи.

Ю. Дюг

Епізод 1: Давним давно….

Тривалий час реалізацію деревини державні лісогосподарські підприємства здійснювали на аукціонах товарних бірж за методом піднятої руки та через прямі договори (річні контакти на поставку деревини між лісокористувачами (лісгоспами) та деревообробними підприємствами). Формати такої торгівлі можливо й були застарілими, підозр і звинувачень вистачало. Втім, ринок зі скрипом, не дуже публічно, але працював. Правда, вже в 2019 прямі договори в ручному режимі… якби й не заборонили укладати. Але й не дозволили. Словом, як завжди, «рекомендували» не використовувати.

О.Місюра

Що можна віднести до інструментів впливу лісгоспів/управлінь на бізнес? ️

  1. недосконалі шаблони договорів купівлі-продажу лісоматеріалів, які суттєво обмежують права покупця;
  2. ручне управління процесами продажу лісоматеріалів (різні, навіть невідомі фахівцям, біржі, невідомий час і місце торгів тощо);
  3. фізичні/технічні/організаційні перешкоди у відпуску купленої сировини для бізнесу;
  4. укладання або неукладання можливих прямих договорів про поставку лісоматеріалів з бізнесом та інші інструменти.

Детальніше: “Тіньовий ринок лісоматеріалів: бути чи не бути в Україні?”, 2020 – Олександр Місюра

Епізод 2: Пілот «Прозорро»         

У 2020 році Кабінет Міністрів ухвалює рішення про реалізацію пілотного проекту з продажу 25 відсотків всієї необробленої деревини на «Прозорро.Продажі». У 2020-2021 в рамках пілоту було реалізовано деревини на 1,5 млрд грн. Говорили й про розширення дії проекту на всі 100 відсотків необробленої деревини. Але пілот так і не «взлетів». Чому – ніхто так і не пояснив.

“Прозоро.Продажі – єдина незалежна і прозора торговельна система, на яку ніхто не міг вплинути та в яку ніхто не міг та й не може втрутитися з лісової галузі для організації “керованих” торгів. 

Саме тому, здебільшого, державні лісгоспи виставляли через цю торговельну систему непопулярну дров’яну деревину та зовсім мало ділової, на яку склався шалений попит.  Знову ж таки, чому ділову деревину не виставляли через Прозоро.Продажі, – все через те, що на цю систему торгівлі неможливо ніяк вплинути, ніяк не можна організувати “ручні” торги чи будь-які інші маніпуляції тощо!” 

Детальніше: “Інформаційні війни чи системні реформи ринку деревини”, 2021 – Олександр Місюра

Епізод 3: Два закони майже клони

Не відомо скільки часу запорожці разом писали листа турецькому султану. Мабуть достатньо довго, щоб художник навіть картину про це встиг написати. Отак і з законами. Над законопроектом «Про ринок деревини» в Україні працювали пару років. Зрештою свою версію законопроекту під номером 4197 у жовтні 2020 року одноосібно зареєстрував нардеп Олександр Матусевич, а вслід за ним  група депутатів зареєструвала альтернативний ПЗУ 4197-1. Втім, обидва закони були підготовлені та зареєстровані  поспіхом та не обговорені належним чином  в суспільстві. Тому обидва майже рік вже прикрашають дальню шухляду парламентських ініціатив.

“На жаль, об’єднані спільною недоброзичливою метою – зберегти корупційну складову лісового господарства та джерела власного збагачення, – когорта чиновників-корупціонерів вдалися до розв’язання справжньої гібридної війни всередині України проти реформ лісової сфери та всіх, хто до них причетний.

Працюючи на випередження команди Міндовкілля, народний депутат України Олександр Матусевич, ще до старту експерименту щодо 100% продажу деревини виключно через аукціони, реєструє Проєкт Закону “Про ринок деревини”. 

Положення саме цього проєкту закону в деяких частинах явно суперечать задумам команди реформаторів лісової галузі.

Звісно, навздогін група народних депутатів реєструють альтернативний проєкт закону №4197-1 “Про ринок деревини”, де чітко закріплюють ідеї реформування лісового господарства та створення демократичного, прозорого та відкритого ринку деревини. 

Однак, цій хорошій ініціативі — провести і закріпити на рівні законодавства докорінні реформи лісового господарства — уже було завдано суттєвої технічної, організаційної, інформаційної шкоди вищевказаними поспішними законотворчими ініціативами народного депутата, адже, замість злагодженої роботи, створено конфліктну ситуацію”.

Детальніше: Інформаційна війна за відкритий ринок деревини“, 2021 – Олександр Місюра

Епізод 4: Захід нам…

А тут ще в кінці 2020 року Україна програла арбітражний спір в питанні запровадження мораторію на експорт необробленої деревини, який був запроваджений у 2015 році. Ще й в подарунок наша країна отримала зобов’язання скасувати (читаємо відкоригувати) той самий мораторій вже найближчим часом. Що ясна річ не дуже сподобається простим українцям. А кому ж може сподобатися той факт, що ліс-кругляк на товарних вагонах їде в Європу, а ти ні. Бо коронавірус, карантин і все таке…

Однак, уже зрозуміло, що для припинення корупційного безладу, необхідно вдатися до сміливих радикальних кроків у кадровій політиці щодо лісівників та системи управління лісами. В протилежному випадку – ліси України продовжать ґвалтувати ненажерливі корупціонери. І це в той непростий час, коли України вирішує питання про зняття мораторію з експорту лісу-кругляку.

Можна тільки здогадуватися, які «схеми» впровадять для задоволення своєї нездорової пристрасті та неконтрольованого потягу до багатомільярдних тіньових заробітків”.

Детальніше: “Конкретні проблеми онлайн-аукціонів торгівлі лісом“, 2021 – Олександр Місюра

Епізод 5: Біржі-«міньйони”

Але діджиталізація перемогла. Або ні… Вже у 2021 році 100 відсотків деревини почали продавати на електронних аукціонах.  На 42 локальних і всеукраїнських товарних біржах… які по факту вважаються електронними аукціонами.  Ці біржі як міньйони з відомого мультика заполонили ринок деревини в кількості не менше трьох на одну область. Не будемо тут обговорювати ефективність та прозорість їхньої роботи, це було темою попередніх блогів. Однак про статусність і досвід роботи багатьох таких бірж красномовно говорили навіть їхні сайти, які зроблені в стилі “сам пан склепав”.  

А міньйони вони, знаєте, вільні художники – що хочуть, те й роблять. То миттєвий аукціон проведуть, то взагалі нікого про нього не повідомлять, то ціну підкрутять. А хіба їх, посіпак, має хвилювати, той факт, що багато деревообробних підприємств взагалі не можуть купити деревину?

“Легальні “схеми” продажу деревини за заниженими цінами активно поширилися з області у область. Інакше, ніж “торговельними фокусами” це важко назвати. Чому?

Спроби вчасно пройти реєстрацію і отримати акредитацію для добросовісних лісопереробників, на жаль, не успішні! Адже, зі сторони працівників торговельних майданчиків заготовлено багато відмовок для доброчесних покупців аби їх фізично не допустити до торгів”.

Детальніше: Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?“, 2021 – Олександр Місюра

Епізод 6: Гра в монополію

Тим часом з 1 липня набув чинності Закон №738, який визначає правові умови створення та роботи товарних бірж на території України як організованих ринків. Все б нічого, якби раптово Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не сповістила лісовий ринок про те, що з 1 липня цього року торги деревиною треба проводити лише на тих біржах, які отримали офіційну ліцензію від Нацкомісії.  А таких виявилось…  аж одна… приватна “Українська енергетична біржа”. За офіційною версією лише вона вчасно отримала відповідну ліцензію на право організовувати аукціони з продажу деревини.

Всіх запевнили, що це тимчасово і ліцензії скоро отримають і інші впливові біржі. Але повірити не всі.

“До набрання чинності закону, який докорінно змінює правила торгівлі лісовими ресурсами, ніхто не готовився. 

Тому появу нового державного регулятора у вигляді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та різкий розворот подальших шляхів реформ у лісовій галузі сприймається досить насторожено. 

В цілому, ідея Закону №738-ІХ правильна, однак чи своєчасні такі законодавчі нововведення для ситуації, яка фактично склалася з ринком деревини в Україні сьогодні? Питання риторичне. 

Адже архітектура сучасних фактичних відносин торгівлі лісом, установлені традиції та звичаї ділового обороту, технічне, організаційне, методичне забезпечення тощо лісових господарств та деревообробників потребують суттєвого доопрацювання, перебувають в неналежному стані. 

Застосування Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів” щодо ринку в теперішніх умовах без попередньої підготовки – це теж саме, що до старих автомобілів ЗАЗ застосовувати правове регулювання, яке запроваджене до безпілотного керування сучасними електромобілями. 

Отже, тепер в НКЦПФР мають якось подолати масштабний тіньовий обіг деревини та вирішити питання тотальної корупції в лісових господарствах, забезпечити формування цивілізованого ринку деревини в Україні. 

Наскільки підготовлений такий регулятор до поставлених завдань – покаже час і результати торгів. Уже видано ліцензію на провадження професійної діяльності на ринках капіталу ТОВ “Українська енергетична біржа” представники якої регулярно консультуються з деревообробним бізнесом щодо покращення сервісу тощо”. 

Детальніше: “Інформаційні війни чи системні реформи ринку деревини”, 2021 – Олександр Місюра

Епізод 7: Ми напишем в… НАЗК

Серед тих хто не повірив — народний депутат Ярослав Юрчишин та голова StateWatch Гліб Канєвський. Вони побачили в такій зміні ознаки монополії та поскаржились в Національне агентство з питань запобігання корупції з вимогою провести антикорупційну експертизу проекту постанови щодо аукціонів з продажу деревини. Опосередковано рішення Нацкомісії критикували і представники “Прозорро.Продажі”. Однак після проведення перевірки НАЗК порушень не виявило.  

ДП «Прозорро.Продажі» категорично не погоджується з рішенням Антимонопольного комітету України (АМКУ), який вирішив під час сьогоднішнього засідання оштрафувати підприємство за несвоєчасне подання інформації на запит АМКУ  на 54 тисячі гривень. Держпідприємство оскаржуватиме у суді рішення АМКУ.

ДП «Прозорро.Продажі» у своїй діяльності дотримується вимог чинного законодавства та відповідально ставиться до вимог Антимонопольного комітету та законів України. За 2020-2021 роки підприємство надало відповіді більше ніж на 37 вимог АМКУ в повному обсязі та у визначений законом строк. В Антимонопольного комітету України не було претензій до наданих відповідей”.

Детальніше: “ДП “Прозорро.Продажі” оскаржуватиме рішення АМКУ щодо штрафу за несвоєчасне надання інформації”, 2021 – Олександр Місюра

Епізод 8: Антимонополін

А вже 7 вересня тема торгівлі деревиною на ліцензованих біржах набула нового повороту. Нардеп-мажоритарник від Житомирщини Сергій Кузьміних зареєстрував в раді законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації (продажу) лісоматеріалів необроблених”. Одним з пунктів цього законопроекту є вимога до власників лісів та постійних лісокористувачів здійснювати реалізацію лісоматеріалів необроблених на електронних аукціонах відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”. А іншим пунктом нардеп пропонує внести зміни до закону “Про товарні біржі”,  відповідно до яких його дія не поширюється на відносини, пов’язані з реалізацією (продажем) лісоматеріалів необроблених, які використовуються для внутрішнього споживання. Аналогічні зміни пропонуються і до закону “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”.

Більш ніж два місяці на вітчизняному  ринку необробленої деревини здійснює господарську діяльність монополіст в особі ТОВ “УЕБ”, що вже призвело до значного скорочення кількості проведених аукціонів з продажу деревини, і як наслідок – більшість деревообробних підприємств України залишились без сировини а бюджет всіх рівнів – без відповідних надходжень. Адже, з колишніх 8 тисяч постійних учасників аукціонів лише  800 змогли акредитуватися на Українській енергетичній біржі, яка, до того ж, виявилась не готовою до реєстрації такої кількості учасників. Та й сама процедура і вимоги при реєстрації для торгів електроенергією, газом та нафтопродуктами довша, складніша і малопридатна для реєстрації деревообробних підприємств, особливо дрібних та середніх підприємців,

– зауважує нардеп у пояснювальній записці.

“У суспільстві вже який час тривають дискусії щодо законодавчого врегулювання ринку деревини, а внесені на розгляд Парламенту два альтернативні законопроекти “Про ринок деревини” скоро, як рік припадають пилом у Комітетах Верховної Ради України, законотворчі потуги народних обранців врегулювати продаж необробленої деревини набирають обертів”.

Детальніше: “Зареєстровано новий законопроект про ринок деревини“, 2021 – Олександр Місюра

Замість епілогу

З початком нового політичного сезону у Верховній Раді України саме від народних депутатів залежить чи буде мати епопея з ринком деревини позитивний фінал, або хоча б якісь позитиви.  

Бо припинити битви всіх зацікавлених сторін за свої бачення правил ринку може лише парламент збалансованим законом “Про ринок деревини”. Документом, який детально унормує єдині прозорі правила торгівлі деревиною та лісоматеріалами, ефективну систему обліку деревини та виробів з неї, підтримає розвиток глибокої переробки саме в Україні.

Необхідно зафіксувати такі принципи функціонування ринку:

  1. Збільшення прозорості ринку та зменшення корупційних ризиків у лісовій галузі.
  2. Обов’язок продажу всієї заготовленої постійними лісокористувачами деревини публічно на аукціонних торгах та договорах оферти. Унормування видів, черговості та періодичності проведення біржових торгів;
  3. Вимоги до учасників аукціонів та вичерпний перелік підстав для недопуску покупців до участі в торгах.
  4. Обов’язок здійснення продажу деревини з використанням єдиної державної платформи продажу незалежно від кількості залучених бірж чи агентів;
  5. Запровадження чітких механізмів притягнення до відповідальності організаторів та учасників (як покупців, так і продавців) торгів за порушення нормативно-правових актів, що регулюють порядок продажу необробленої деревини.
  6. Публічні правила продажу деревини на умовах довгострокових (річних) договорів в паритеті із аукціонними торгами. При цьому з метою унеможливлення будь-яких зловживань та запобігання виникненню корупційних ризиків, обсяг деревини на умовах таких договорів має залежати від історії споживання за попередні періоди. А ціна деревини на умовах таких договорів має формуватися за принципом середньозваженої ціни за результатами попередніх аукціонних торгів. В той же час інформація стосовно сторін договору, обсяги та вартість має бути загальнодоступною.
  7. Розкриття та публічне оприлюднення на постійній основі інформації про результати торгів або укладених договорів, а саме: покупця, ціни продажу, інформація про придбану сировину, яка буде наявна.
  8. Прозорий механізм формування собівартості необробленої деревини/стартової ціни лота, який має обов’язково враховувати реальну ситуацію на ринку готової продукції.
  9. Стимулювання поглибленої переробки деревини в Україні, розвиток національної економки, ефективне використання лісових ресурсів. Має бути імплементований каскадний принцип проведення аукціонних торгів деревиною, де пріоритет надається глибокій національній переробці.
  10. Забезпечення публічного контролю за обігом та сертифікацією деревини, в тому числі за міжнародними стандартами.

Українські ліси, деревина – це стратегічний ресурс країни. Не тільки екологічний, а й економічний. І держава, і чесний бізнес зацікавлені в примноженні лісових ресурсів України. Щоб українська лісова, деревообробна та меблева галузі мали багаторічні перспективи розвитку, а наша країна стала світовим лідером з виробництва меблів. Щоб закордон не виїжджали масово ні українські ліси, ні українські заробітчани. Щоб українці мали хорошу роботу з високою заробітною платою у себе вдома, на своїй землі. Щоб українці пишались виробленою власними руками продукцією, а її з задоволенням купував увесь світ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.